Купайтесь у Дніпрі поки можна, бо море вже «зацвіло». Причини: фосфатовмісні порошки і неконтрольовані скиди у воду

Курортний бізнес Одеси може ще і не несе збитки, але у відпочивальників вже є привід здавати квитки на цей курорт. На цьому тижні Держпродспоживслужба Одеської області видала попереждення від купання у прибережній зоні та пораду не їсти місцеву рибу, мідій і креветки. Причина – цвітіння води, тобто – інтенсивний розвиток ціанобактерій (стара назва – синьо-зелені водорості), що у свою чергу спричиняє появу у морській  воді небезпечних речовин. 

Прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів повідомляє, що одним із провокаторів нинішнього цвітіння моря є ціанобактерії нодулярії (Nodularia spumigena). Ця водорість виробляє токсин нодулярин, який може викликати алергію. «Причиною бурхливого цвітіння водорості в цьому році фахівці Інституту морської біології Національної академії наук України та Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів називають спекотну погоду, яка встановилася в кінці травня і початку червня, а також рясні дощі, що пройшли в цей же час в регіоні , – йдеться у повідомленні Мінприроди. – Через це скид в море води з річок значно посилився, що призвело до падіння солоності і потрапляння в Чорне море великої кількості органіки. У поєднанні з практично безвітряною погодою це створило ідеальні умови для розмноження нодуляріі. Напряму впливає і стан очисних споруд. Покращення ситуації настане після похолодання з північним вітром, який підніме на морі хвилі і віднесе насичену нодулярією воду подалі від берега, де вода холодніша і солоніша».

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак жорстко пов’язує катастрофу біля чорноморської перлини з бездумними рішеннями про заборони екологічних перевірок: «Зелене» море в Одесі – це зрозумілі і прогнозовані наслідки не лише аномальних високих температур, але й дерегуляції бізнесу. Три роки я боровся, аби екологічні перевірки в морських портах України таки відбувалися. Вважаю, що зменшення тиску на бізнес не означає, що цей бізнес має діяти «по безпрєдєлу», але на «зайвості» екологічних перевірок у морпортах наполягали, зокрема, і Адміністрація морських портів України, і очільник області, і недобросовісний бізнес. Мовляв, через екологічні перевірки підприємці зазнають додаткових збитків. Я ніколи не захищав корупціонерів і взагалі по життю маю нульову толерантність до корупції , а відповідно, не виключаю, що могли бути випадки хабарництва чи тиску інспекторами на окремих підприємців як українських, так й іноземних. Водночас ще раз закликаю всіх, кому відомі такі випадки, звертатися до правоохоронних органів та карати корупціонерів буквою закону, а не емоційним шантажем, але судна не можуть заходити до портів, не дотримуючись екологічних стандартів. Це моя чітка позиція. Тим паче, що зараз розпочинаються жнива – час збору уражаю. Відповідно зараз активізуються зернотрейдери і судноплавство. Це не міф і не вигадка, що судна, на яких вивозиться зерно, часто є технологічно застарілими і крім того, нерідко баластові води з цих суден зливають неподалік берегу. Я попереджав про наслідки неналежного екологічного контролю ще рік тому, коли тільки за перші сім місяців 2018 року в українські порти зайшло 3000 суден. З них інспекторам вдалося перевірити лише 200. У 37 випадках встановлено факти забруднення внутрішніх морських вод. Більшість із цих суден належало іноземним компаніям».

Начальник управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков закликає владу та громадян вже зараз готуватися до можливого цвітіння Дніпра й розташованих на ньому водосховищ: «Відповідно до ст.ст. 21, 31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», до ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Тому, необхідно терміново організувати, із залученням у встановленому порядку організацій, підприємств і установ, роботи по ліквідації наслідків заморів водних живих ресурсів, недопущення погіршення даної ситуації та забезпечення екологічної безпеки в районі».

На прохання «Активних Громадян» ситуацію прокоментував директор Інституту гідробіології Національної академії наук України Сергій Афанасьєв: ««Цвітіння» води є складним природним процесом, який не виникає спонтанно, і потребує проведення серйозних комплексних натурних досліджень, без яких неможливо розробити науково-обґрутовані заходи щодо мінімізації його негативних наслідків. “Цвітіння” води дніпровських водосховищ синьозеленими та іншими водоростями слід розглядати як природний відгук біоти екосистем на зміну екологічних умов їхнього функціонування після зарегулювання річки каскадом водосховищ. Основними чинниками, які сприяють «цвітінню» дніпровських водосховищ, були т а є:

а) затоплення високопродуктивних земель, багатих на біогенні елементи, органічні речовини та мікроелементи, які інтенсивно мігрують у водну товщу;

б) зниження швидкості течії при зарегулюванні річки каскадом водосховищ та створення великих мілководних акваторій;

в) значне розорювання сільськогосподарських земель без дотримання санітарних норм та широке застосування мінеральних добрив;

г) скид стічних промислових і побутових неповністю очищених вод з високими концентраціями біогенних елементів та органічних речовин;

д) зростання рекреаційного навантаження на водні екосистеми;

е) крупномасштабне застосування в останні десятиліття фосфатних детергентів (миючих засобів – авт.).

Щодо методів «боротьби» на наш погляд тільки два шляхи:

1. Управління попусками на ГЕС (гідроелектростанціях) на основі прогнозних моделей якості води та «цвітіння» (забезпечити екологічні попуски: цільовий, екстремальний, екосистемний та санітарну надбавка до екопопуску).
2. Жорстке законодавче обмеження використання фосфатних детергентів.

Щодо інших методів від різного роду аераторів (перемішувачів, аероліфтів тощо) та пропозицій «витіснення» синьозелених водоростей хлорелою (одноклітинна зелена водорость – авт.), то всі вони мають або дуже локальний характер (аероліфт на водозаборах) або взагалі антинаукові (хлорела)».

Чи можемо ми, активні громадяни, допомогти річкам та морю одужати? Так! Зокрема, перейшовши на використання безфосфатних миючих засобів, яких наразі достатньо на поличках магазинів.

Але лише персональної свідомості – замало. Бо громадяни, які її мають, на жаль у меншості і в Україні, і у світі. Тому потрібно заборонити використання таких засобів на урядовому рівні. А саме – ухвалити відповідну постанову (з перехідним періодом – щоб бізнес встиг розпродати рештки застарілих порошків). Про це ми вже писали у статті «Щоб Україна не почала імпортувати питну воду, треба оголосити війну водяному горіху, цвітінню та порошку з фосфатами».

Завдання громадськості – змусити уряд таку постанову прийняти. І це буде ефективнішим, ніж просто самому перейти на інші миючі засоби. Проста математика.

Олег Листопад