Вирок Верховного суду: Мінюст України порушує закон «Про звернення громадян»
27.03.2019
Господар квартири, де згідно реєстрації знаходиться ГО з «сітки» Порошенка, вперше почув про «своє» ГО (Відео)
27.03.2019

Заміна каштанів Хрещатика на платани 2019: чергова афера чи турбота про киян?

Щонайменше половину каштанів Хрещатика Київська міська державна адміністрація (КМДА) хоче замінити на платани. Про такий намір повідомив учасникам круглого столу, який і був присвячений долі одного із символів столиці, заступник голови КМДА Петро Пантєлєєв.

Чиновників, депутатів різних рівнів, експертів та журналістів зібрав 26 березня на обговорення долі знакових для Києва дерев голова Підкомітету взаємодії з громадянським суспільством Комітету протидії корупції Верховної Ради України Ігор Луценко. Підозрюю, що якби не ця ініціатива народного депутата, який до обрання сам був одним із найактивніших громадських захисників столичного довкілля, команда Кличка просто тихенько би провела заміну дерев. А ми би лише лупали би очима побачивши одного прекрасного травневого дня, що половина головної вулиці Києва «забула» засвітити милі нашому серцю каштанові свічки-суцвіття.

«Всьо харашо, преєкрасная маркіза»…

Деталізуючи плани наміри київської влади, Петро Пантєлєєв намагався переконати усіх у їх благородності: «Для мене каштани — це теж хвилююча тема, живу у Києві понад 40 років. Після спроб команди Олександра Попова (мер Києва, 2010-2013 рр, — ред.) у 2013 посадити каштани Бріотті, які мали завезти з Європи (з 300 дерев, які по 430 євро закупила тоді КМДА, сорту Бріотті виявилося лише два, решта – звичайні білі каштани*, — ред), ми старалися не повторювати той досвід і висаджували лише «рідні» дерева, але вони усихали. Радилися, шукали варіанти. Цікавилися громадською думкою. Біля КМДА (на Хрещатику, 36) ми провели експеримент: висадили у спеціально обладнаних клумбах по дереву десятка різних порід. Щоб подивитися як вони адаптуються і як подобаються громадянам».

Неліричний відступ: Як випускника біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка мене просто пересмикнуло від такого «експерименту». Та й будь-яка людина з природничою освітою скаже, що експеримент – це коли досліди ведуться на значній кількості особин. Що для експерименту треба одну частину піддослідних піддати дії факторів, які вивчаються, а іншу – використати як контрольну. Тобто у нашому випадку на Хрещатику треба було висадити не по одному, а по кілька десятків дерев кожного виду. А десь у іншій частині Києва, де загазованості немає – ще стільки ж. І вивчати треба окремо вплив загазованості і вплив солі, вплив ущільнення і вплив мінуючої молі. Ну і ще купа обов’язкових правил, за умови дотримання яких це можна буде назвати експериментом і спиратися на його результати у практичній роботі і плануванні. Інакше усе буде виглядати як у старому анекдоті про дослід на тарганах (наводимо у додатку до статті нижче)**.

«Експеримент» на Хрещатику

«Люди висловилися за платани. – продовжив Петро Пантєлєєв. – Це не означає, що завтра саме платани будуть висаджуватися. У нас є робоча група з цього питання і ми готові збільшити її склад і послухати інших експертів. Якщо є можливість врятувати каштани – давайте це зробимо. Зазначу, що КМДА турбується про довкілля. Збільшується кількість скверів, парків. Зелені насадження – один з пріоритетів роботи КМДА». Почувши таке, багато хто з експертів та представників громадських організацій засовалися на своїх стільцях, іронічно посміхаючись та мотаючи у знак незгоди головами.

Пан Пантєлєєв передав слово в.о. генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Наталії Бєлоусовій, яка назвала головні на думку її відомства причини усихання каштанів: загазованість повітря, яка зросла в рази, зміна клімату, засоленість грунту, шкідники (зокрема, мінуючи міль). «А також — недостатня якість поливу та догляду, тут ми не завжди на висоті», додала пані Наталія самокритично.

Деталізуючи, повідомила: «Відбулося потепління у середньому на два градуси за рік. А у липні та січні – по плюс десять до попередніх значень температур». Мій сусід справа округлив очі і пошепки спитав мене: «А як це виходить, що при таких гарячих піках сезонів середнє збільшення склало лише два градуси? Що, температури інших місяців залишилися незмінні»? Пані Бєлоусова тим часом продовжила розповідати про важку долю каштанів: «Міль відкладає яйця чотири рази на рік! Тому врятувати дерева можна лише застосовуючи комплекс заходів: хімобробка, створення пішохідних зон щоб зменшити потік машин і, відповідно, загазованість,  внесення міндобрив аби підживити і тим зміцнити дерева, висадка дерев у гранітних контейнерах щоб менше у грунт біля них потрапляла сіль». Не забула знову похвалити себе і колег: «Серед столиць – ми – найзеленіші», чим знову викликала скептичні посмішки присутніх.

Чиновники також привели з собою двох експертів. Так, спеціаліст із захисту та культивування рослин Ігор Сінгєр теж говорив про неможливість каштанам вижити: «Іде аридизація (посушливість) клімату. Це впливає на усі дерева і рослини. Супровід каштанів стає дорожчим. Відбувається засолення і ущільнення грунтів. Я працював із засоленням у Астані – нема від нього порятунку. Хіба що замінити сіль на інші, дорожчі реагенти, це буде впливати на грунт та рослини менше, але усе одно буде шкодити».

Доцент кафедри фізіології рослин Київського національного університету ім. Т.Шевченка Андрій Бут зазначив, що порятунком каштанів можуть стати ін’єкції від молі.

Завершив представлення позиції КМДА начальник Управління екології та природних ресурсів Андрій Мальований: «Хрещатик має багато комунікацій під землею. Це теж впливає на дерева… Ніхто не говорить про 100 відсотків заміни каштанів. Ті, що ростуть на бульварній частини – лікувати. Коли говоримо про заміну, то мова більше про лункові дерева у нижній частині Хрещатика. Ми радилися з Національним у університетом біології та природних ресурсів, з Національним ботанічним садом імені Гришка. Ми провели експеримент, висадили різні дерева біля мерії щоб подивитись, які породи будуть рости краще».

Характерно, що у жодному з виступів представники влади не навели економічних розрахунків, не сказали скільки саме дерев треба замінити і скільки це буде коштувати, не озвучили вартість догляду каштанів зараз, вартість ін’єкцій від молі тощо.

Команда Кличка прирекла символ Києва на знищення

«Проблема усихання каштанів, як і взагалі катастрофічного стану зелених насаджень у Києві – комплексна. Породжена у першу чергу бездарною містобудівною політикою, знищенням громадського транспорту тощо – сказав заступник начальника Святошинсько-Біличанського природоохоронного науково-дослідного відділення національного природного парку «Голосіївський» Олександр Соколенко. – Усе це призводить до транспортного колапсу. Далі маємо перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювачів повітря у 5-7 разів. Гіркокаштан або ж каштан кінський –  саме така наукова назва наших традиційних каштанів – нестійкий до забруднення повітря. У парках і скверах більш-менш почувається нормально, хоча вражається грибами тощо.

300-річний каштан Петра Могили чудово почувається на території Троїцької церкви неподалік національного природного парку «Голосіївський». Бо ніхто не сипле під нього сіль, не затоптує пристовбурове коло, не отруюює повітря викидами автівок.

Природний ареал кінського каштану – на Балканах, збільшення середньорічної температури у нас для нього – не проблема. Але ж вода йому усе одно потрібна. А наші дерева часто навіть на Хрещатику не поливаються. Так без поливу навіть кактуси можуть всохнути. Чому мені не подобається ідея замінити каштани на платани. По-перше, платани усе одно треба поливати. По-друге, дерева Хрещатка мають бути компактними, а платан – дуже великий, і крона, і корені. Коренева система потужна, буде руйнувати комунікації. Цвіте некрасиво.

Що можна зробити? – Звузити проїжджу частину Хрещатика, закопати підземні переходи, зробити велоструктуру. Зменшимо навантаження на вулицю, деревам буде краще.

Менше солі! А платан – потужний алерген!

Директор Інституту еволюційної екології НАН України Володимир Радченко вважає, що головною причиною всихання каштанів є сіль, якою посипають дороги та тротуари. В його інституті з 2005 року проводили вивчення виживання гіркокаштану в умовах забруднення, зокрема, на вулиці Велика Васильківська, проспекті Науки. Дані передавали і до КМДА, і до «Київзеленбуду». Зокрема, пропонували замінити калійну сіль на солі магнію (бішофіт тощо). Відгуку – як не було, так і немає зараз.

Також вчені пропонують як варіант заміняти звичайні каштани та стійкіші до забруднення сорти. Розводити такі сорти складніше, але інститутом відпрацьовані ефективні технології. Та на які теж немає попиту від влади міста.

Завідувач відділом фіто екології інституту Максим Нецветов додав: «Платани – красиві, гарно прикрашають, наприклад, Париж. Але платан – алерген, особливо на початку весни. У нього є отруйні ворсинки на листі. Втім, не так важливо, що саме садити, бо за нинішніх умов Хрещатку буде ризик всохнути для будь-яких дерев, навіть найстійкіших.

«Розрулимо транспорт – полегшає усім – і деревам, і людям»

Так вважає експерт з транспортного моделювання Дмитро Безпалов . Він нагадав, що ще у 2015 Світовий банк допоміг розробили план транспортного реформування (моделі) Києва. Зокрема, очевидно, що Хрещатик має надмірну пропускну здатність. Звуження проїжджої частини Хрещатика можливе навіть до двох полос, і це не створить жодних проблем. Але чи є запит від влади на таку реконструкцію? «Був здивований побачити графік викидів, наведений у презентації Київзеленбуду. Усе набагато серйозніше. Ріст автомобілізації столиці іде дуже швидкими темпами і це ніхто не відстежує і ніхто не намагається це регулювати і враховувати. Київська влада не моніторить ситуацію з транспортом. Скоро середній час поїздки може скласти дві години. Громадським транспортом практично ніхто не займається. Знищено трамвайні і тролейбусні маршрути. Усе це впливає на загазованість.

Щодо ж самого Хрещатика, то є різні проекти, навіть розкрити річку Хрещатик. І, за розрахунками спеціалістів, нічого страшного не трапилося з рухом транспорту по цій вулиці.

Громадський транспорт – не ваше діло! Капремонт Хрещатика – уже скоро

Цікаво, що тема необхідності навести лад у транспортній структурі столиці дуже не сподобалася начальнику Управління з питань розвитку транспортної інфраструктури КМДА Денису Суховому: «Наша тема – каштани, а не громадський транспорт. – тут же заявив пан Денис. – Щодо реконструкції Хрещатику, то є замовник – Київавтодор. Ним буде закуплено послугу – проект реконструкції».

Далі ми дізналися ще купу цікавих деталей. Скоро на Хрещатику вкотре почнуться масштабні будівельні роботи. Але це буде не спроба покращити стан вулиці, а лише капремонт! Що не передбачає зміни геометричних параметрів вулиці, зате передбачає той самий асфальт на тих самих місцях.

Було би у влади бажання – усе можна врятувати

Представник Андріївсько-Пейзажної ініціативи Володимир Колінько переконаний: поки  не зміниться філософія підходу до вирішення проблем столиці, покращення не буде. «Не про капремонт треба думати, а про збереження дерев хоча би. А так просто іде освоєння коштів. Якось нам написали у відповіді з КМДА, що сіль навіть корисна. Поки забудовник буде правити бал, нічого не зміниться. Але якщо підходити з душею, з розумом, то можна усе зробити. Ми брали за модель вулицю Гончара, домовлялися з Київзеленбудом – з ним, в принципі, можна домовлятися. Дослід показав: дерева якщо поливати, результат є. Лунки закривали поліетиленом – солі менше, результат є».

На що пан Пантєлєєв заявив, що «в рамках однієї вулиці перехід на інші суміші (для посипання доріг – ред) недоцільний. Іде дискусія між Автодором і озеленювачами. Є економічний аспект щодо наших спроможностей».

Підсумовуючи результати круглого столу, Ігор Луценко пообіцяв направити депутатський запит голові КМДА Віталію Кличку з пропозицією щоб той особисто очолив комісію, яка буде вирішувати долю каштанів Хрещатика. У свою чергу Петро Пантєлєєв пообіцяв включити до вже існуючої робочої групи з цього питання представлених на зустрічі експертів – за їх, зрозуміло, бажання.

*«Наші гроші» про аферу з каштанами Бріотті у 2010 році: «Прокуратурі. Про Мазурчака і каштани»

** Анекдот про «вчених» і таргана

Дослідник відірвав у таргана лапу. Тарган повзе.

Дослідник відірвав ще одну. Повзе.

І так аж до останньої, шостої. Після чого дослідник записує у щоденнику експериментів: «Після відривання шостої лапи об’єкт дослідження залишається нерухомим. Висновок: тарган стомився».

Олег Листопад

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *