Денисова ігнорує рішення судів, підводячи себе до кримінальної відповідальності
12.07.2019
Інспекція №4: купи сміття і будівельний трактор поміж відпочиваючих – як проходить пляжний сезон на пляжі «Чорторий»
14.07.2019

Як злили справу про отруєння селян під Вишгородом «Гаврилівськими курчатами»

«Агромарс» – це історія печальна. Той випадок просто вже переповнив чашу терпіння. Лелеки злітаються на ці поля. Мухи як горобці. Кров забитих птахів зливається у річку Ірпінь», – так описав ситуацію у колись квітучому селі Київщини юрист, експерт міжнародного фонду «Скорочення ризиків» Олександр Лупейко на нещодавній прес-конференції, присвяченій річниці колись резонансній «справі «Агромарсу».

Нагадаємо, що півтора роки тому, восени 2017-го співробітники компанії «Агромарс» (торгова марка «Гаврилівські курчата») вивезли і поховали відходи і тушки птахів в урочищі Каланча у Вишгородському районі. «Через знеструмлення бройлерної птахоферми відбулося вимкнення вентиляційної системи, яке призвело до задухи та загибелі великої кількості птиці, що перебувала на підприємстві» — так написано у матеріалах кримінальної справи про отруєння довкілля, яку поліція зуміла розслідувати і довести до суду. У підозрі від 6 червня 2018  року вказується, що в результаті порушення співробітниками ТОВ «Комплекс «Агромарс» правил екологічної безпеки завдано збитків державі на 253,82 млн грн.

Але ось минув рік. Що маємо? А маємо «злиття» кримінальної справи та спуск її на гальмах. Активісти та мешканці навколишніх сіл вимагають доведення діла до логічного завершення – до вироку винним. Але навряд чи вони можуть щось зробити. Хоча, є ще можливість домогтися компенсацій постраждалим через цивільні позови.

Олег Покрасьон, сільський голова Гаврилівки – найближчого до «Агромарсу» і звалища села, заявив, що 160 тонн падежу, задокументовані у листопаді 2017 року – це лише частина викинутих відходів. «Показник взяли лише з одного птахівничого комплексу. А на території села Гаврилівка є вісімнадцять майданчиків (птахівничих комплексів – Авт.). Задокументували лише з одного, по інших взагалі результат не брався», — розказав пан Покрасьон.

Є дуже цікаве питання, зазначив Покрасьон: а чому не змогли утилізувати тушки, коли сталася аварія? Адже такі випадки мають бути передбачувані на такому виробництві. У даному разі ці зіпсовані тушки мали переробити у відділенні біодомішок, яке розташоване біля забійного цеху. «Це відділення у жовтні 2017 року ввели у дію. Облекологія (департамент екології ОДА-Облдержадміністрації – Авт.) дала дозволи. Називалися різні дані про потужність відділення. 193 тон – дані дали у ОДА, потім були цифри 190 тон. Тобто, якби дійсно це було 160 тонн, то могли би переробити. Але! Вже на момент аварії цех біодомішок не працював! – зазначає сільський голова. —  Чому взагалі так відбувається? Багато контролюючих органів – Держекоінспекція, Держспожислужба, поліція. А ми самі мусимо усе це розгрібати. Чому наші активісти шукають яри і рівчаки, куди підприємство скидає відходи, потім відкопують і відкривають кримінальні справи? Зараз нам деякі органи правопорядку розповідають, що нічого не було. Як це не було? Люди відчувають сморід — дотягує до Вороньківки і Синяка – півтора і чотири км. Сморід іде від карти (карта – майданчик, площа, на якій здійснюється захоронення відходів – Авт.), яка на очисних спорудах. Що туди зливають – не знаю, це не просто компост, іде запах гниття. При компості зазвичай такого запаху немає».

Місцеві громади подали багато клопотань і звернень. Зверталися до  місцевого народного депутата України по цьому мажоритарному округу Ярослава Москаленко (голова депутатської групи «Воля народу»), до міністра екології і природних ресурсів Остапа Семерака, але відповіді не отримали.

«У Гаврилівці я прожила 8 років. Застала екологічно чисте село. Все почалося, коли пройшла приватизація. Каланча – це урочище, куди вже у 2007 році вивозилися трупи птахів, жир тощо. У мене на ютубканалі є оцифроване відео того часу, де усе добре видно. М’ясо зарите у землю може лежати 2-3 роки, воно отруює підземні води. Світлі купи на відео – це пір’я. Нема ні дозволів СЕС (санепідемстанції), нічого. Нам складно було дістатися туди і відзняти, бо охорона слідкувала, щоб ніхто не міг потрапити на те місце, — розказала на зустрічі депутат Вишгородської райради Ірина Побідаш. — Чому вдалося відкрити справу? У нацполіції відкрився новий відділ. Молоді хлопці хотіли щось зробити нове. Ми дали свідчення у кримінальній справі. В залі є люди, які допомагали у проведенні слідчих дій. Вдалося зафіксувати багато незаконних дій. Але починаючи з апеляційного суду почалися спроби з усіх сторін «завалити» справу. Хоча навіть після слідчих дій я та активісти ще фіксували порушення. Вони не каються».

У червні 2018 року власників холдінгу «Агромарс» Марину та Євгена Сігалів суд ухвалив узяти під варту на два місяці. Або — заплатити заставу 90 і 80 млн грн. відповідно. Аналогічне рішення було по одному з менеджерів «Агромарса». Але незабаром Апеляційний суд Києва зменшив розмір застави для власників «Агромарсу» у 16 разів — до 5 млн грн. Пізніше Дніпровський районний суд Києва визнав виконавчого директора ТОВ «Комплекс Агромарс» Олексій Марченко та директора філії «Агромарсу» «Гаврилівський птахівничий комплекс» винними у порушенні правил екологічної безпеки (ч. 2 ст. 28 ст. 236 КК України) і призначив обом покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, але – з відстрочкою у рік і наразі вони на волі.

Зі слів депутата Побідаша, справа кримінальна розгорталася, але навіть 4 червня 2019 року було зафіксоване нове порушення з боку «Агромарса», яке поліція не фіксувала: «Я серед ночі їздила у Синяк. У мене є відео, як повз очисні споруди, закопані, величезного діаметру труби, скидається чорна рідина.  Рік тому багато наших противників казали, що це віджим бізнесу, що цим займаються конкуренти та люди, які тоді були при владі. Але бачимо, що ніхто не віджимає нічого. І тоді була би підтримка від влади серйозна, але її – немає. Люди бояться йти свідчити. Ні прокуратура, ні керівництво поліції не дають слідчим працювати».

«Агромарс» може казати про нештатну ситуацію (відключення електроенергії – Авт.), але у них мають!!! бути аварійні електропідстанції!!! — відмітив Олександр Лупейко. -Захоронення мертвих птахів і відходів триває роками! Просто чаша терпіння переповнилася. Директор, який присутній (в залі був присутній Олексій Марченко – Авт.) сказав «Нехай нюхає сволота». Сігали потім вийшли під заставу. І ми розуміли, що справу будуть зливати».

Коли це стало очевидним, громада домоглася проведення психологічної діагностики, та відразу від 300 селян були подані відповідні позови. «Ці люди були визнані потерпілими, цивільними позивачами. Спочатку була підтримка офіційна цих позовів. Але наприкінці 2017 року на адресу усіх позивачів поступають листи від слідчого про відмову визнати їх позивачами, хоча люди вже такий статус мали, — продовжує Лупейко. — Як це не було потерпілих??? Номер постанови про відмову при цьому не називали, натомість вимагали секретності, нерозголошення цієї інформації. Я ходив на три прийоми до прокуратури, аж поки отримав ці постанови, оскаржив їх, і люди повернули свій статус».

Далі, зі слів постраждалих мешканців, за справу по виведенню з-під слідства власників «Агромарсу» взявся суддя Печерського суду Віталій Писанець. Він почав переглядати ухвалу попереднього суду, що визнав людей потерпілими, начебто за нововиявленними обставинами. 14 березня він оголошує ухвалу про скасування рішення попереднього суду. Юристи громади заявили відвід судді. 18 березня колеги таки відвели Писанця, а на його дії до Державного бюро розслідувань біло подано заяву про прийняття протиправного рішення і ДБР зареєструвало провадження. А новий суддя вже 2 травня визнав за селянами статус потерпілих і цивільних позивачів.

Могильник з квадрокоптера

«Усе добре? Аж ніяк. Виявляється, що вже справа про «Агромарс» направлена до суду. Домагаюсь можливості подивитися справу. Відкриваю – сценарій злиття справи вже реалізовано. Замість 7-12 років покарання – тільки три, та ще й з відстрочкою. І тільки для менеджерів. Справу зробили дуже швидко, за місяць. У Дніпровському районному суді. Чому не за місцем вчинення злочину? Мали би розглядати у Вишгородському суді. Там би прийшли тисячі людей. До речі, кулуарний розгляд проваджень без потерпілих незаконний. Я встиг подати апеляцію,  — зазначив Лупейко.  — Але Генпрокуратура теж не дрімає, і вдруге виступає… на боці забруднювачів довкілля. А саме — подає заяву про перегляд рішення судді Новака. Тобто, щоб людей не визнавали потерпілими. При цьому на вирок нижче нижньої межі покарання, яке отримали менеджери «Агромарсу», прокуратура не подала скаргу!»

Місцева громада далі буде вимагати екологізації «Агромарсу», незалежного екоаудиту, розробки комплексів екологізації. Буде добиватися, щоб людям була відшкодована моральна шкоди проживання на забрудненій підприємцями території. Тим більше, що Вишгородська лікарня надала статистику – ріст онкології по усім групам. І звичайно, зобов’язати підприємство побудувати очисні споруди, щоб врятувати від повної загибелі річок Кізка та Ірпінь.

Також є питання, чому такі шкідливі підприємства ще й отримують допомогу від держави.

«Гаврилівські курчата» — як був побудований бізнес? Чиї були кошти? Немає відповідей від влади. Чому держава надавала гроші з держбюджету такому підприємству? У 2013 році отримали 50 млн грн компенсації, у 2012-му 20 млн грн. Немає відповідей. Будівлі – на невиведених ділянках земель сільськогосподарського призначення. Чому? – Немає відповідей. Ну, і не тільки «Агромарс». У 2016 ріці «Наша ряба» отримала з держбюджету 1 млрд грн, втім і «Гаврилівські курчата» теж не залишились без уваги. Тож, тут є над чим подумати і над чим попрацювати», — розказав Едуард Рябий, секретар ГО «Рада з екологічної безпеки».

А що думають керівники «Аргормасру»? На прес-конференцію прийшов виконавчий директор ТОВ «Комплекс Агромарс» Олексій Марченко і заявив: «Ми пропонували провести екоекспертизу, але усе зводиться до розмов». На що спікери відповіли, що готові проводити екоекспертизу, от тільки «Агромарс» чомусь не відповідає на їхні пропозиції. 

Олег Листопад

2 Комментарии

  1. Ірина Побідаш:

    Олег, маленька неточність. 4 червня вже цього, а не 2018 року зафіксовані нові порушення. Підправте, будь ласка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *