Київська влада активізувала «пропихування» нового Генплану-2025. Чого очікувати
29.07.2019
Як Кличко хапається за два крісла, видаючи бажане за дійсне. Розбір прес-конференції
31.07.2019

Як в Гостомелі хвацько обійшли закон про Природно-заповідний фонд України та продають у лісі радіоактивні ділянки

«Активні Громадяни» в міру своїх можливостей висвітлювали боротьбу київських активістів за заповідне урочище «Бичок», яке чи то забудовник, чи то Київрада мали необережність сплутати з лісорозсадником, а простіше кажучи територією природного парку національного значення «Голосіївський» (далі – НПП «Голосіївський», НПП) — з територією київської громади, яку всупереч потребам громади здали в оренду під будівництво. (читайте також: «Виграний двобій за урочище Бичок. На суді стало відомо про два договори на одну ділянку»)

І хоча суди попередніх інстанцій й визнали приналежність території урочища до НПП «Голосіївський», чим підтвердили його заповідний статус – судові тяжби з горе-забудовниками тривають й досі, чому, як не дивно, сприяє і Київська міська рада, виступаючи на боці забудовника (читайте також: «Справу по спасінню урочища Бичок відкрито затягують»)

Натомість на іншому кінці НПП «Голосіївський» – на Приірпінні, місцева влада аж нічогісінько не плутає, наліво та направо шматуючи заповідний ліс.

Це вони почали робити ще у 2010 році, коли Гостомельська селищна рада виступила зі ствердною позицією: територія заповідника – це територія місцевої громади, що може нею цілком самостійно розпоряджатися, ігноруючи закон про Природно-заповідний фонд України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12). Остаточно означена позиція місцевої ради була оформлена рішенням Гостомельської селищної ради № 469-26-VІІ «Про затвердження коригування (внесення змін до) Генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель» від 21 серпня 2017 року. У бажанні швидкої наживи Гостомельських чиновників навіть не сполохала величезна дерев’яна табличка при в’їзді до лісу: «Територія національного природного парку «Голосіївський». Вирубка дерев та будівництво заборонено». В результаті активне будівництво й надалі триває, а дерева — ріжуться.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Водночас, питання змін меж, категорії та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду належить до виключної компетенції Президента України і може бути здійснено відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» лише на підставі відповідного експертного висновку.

Однак, як Ви вже встигли зрозуміти, такого висновку ніхто з 2012 року (початок активної роздачі земель безпосередньо на території заповідника) і по сьогодні не видавав. Натомість, будинки на заповідній території продовжували з’являтися як гриби після дощу. Загалом за останні сім років Гостомельська селищна рада встигла роздати більше 100 ділянок по 10 і 15 соток відповідно.

Власниками цих земельних ділянок стали також не прості люди, адже, згідно даних одного з популярних сайтів з пошуку нерухомості, вартість однієї ділянки тут коливається в районі $450-500  за сотку. Нові мешканці заповідних земель відверто не бажають жити в мирі з природою, і як наслідок серед вже побудованих будинків продовжують з’являтися нові котловани.

Згідно публікаціям в соцмережах мешканців Гостомеля, один з таких нещодавно вирив соліст української рок-групи «Друга ріка» Валерій Харчишин. Побудувавши один будинок, нині музикант почав активно розвивати плани з підкорення нових територій в глиб лісового масиву. Наголосимо, масиву національного-природного заповідника, який охороняється законом України. Станом на тепер уже вирубано кілька багатовікових дерев і розкопаний котлован, територія охороняється собаками.

Місцеві мешканці теж, м’яко кажучи, не в захваті від нових сусідів – основними наріканнями людей є шум і надмірний гамір, що його повсякчас зчиняють гості зі столиці. «Понапиваются тут, путан попритаскивают с собой, а ты вот это все слушай ночь напролет», — пожалівся нам місцевий мешканець Віталій. Чоловік розповів «Активним Громадянам», що Харчишин має багато відомих сусідів, одним з яких є і незмінний очільник українських комуністів Петро Симоненко: «Вот – дача вождя пролетариата, за забором спрятана» (посміхається).

Чоловік також розповів, що кількома днями раніше Харчишин мав серйозну розмову з місцевими мешканцями, за результатом якої артист приніс свої вибачення громаді за зазіхання на державну територію та пообіцяв невдовзі засипати яму.

А от, хто буде компенсувати державі завдані збитки у вигляді знищення дорогоцінних порід дерев на території заповідника – питання риторичне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», за незаконну рубку або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев’яніле стебло, до ступеня припинення росту винуватець буде зобов’язаний сплати до держбюджету від 82 до 6066 грн. за стовбур. Розмір відшкодування залежить від породи дерева та його віку. Але, як ми раніше писали, на вимого екологів нещодавно Верховна Рада прийняла більш жорсткіші зміни до лісозахисних законів: читайте матеріал – «Зрубав шість дерев – тюрма. Екологи домоглися посилення відповідальності за рубку лісів і вимагають від Зеленського покарати Гройсмана за саботаж Закону про праліси»)

Окремо слід звернути увагу на те, що «порізана» селищною радою територія НПП на ділянки, які вільно продаються через мережу інтернет, має ряд обмежень. Перше — охоронна зона навколо промислового об’єкта.

Не дивуйтесь і не хвилюйтесь, промисловості в тих краях з роду не було. Такий статус ділянкам присвоєний умисно – як формальна підстава їх включення до складу населеного пункту, на території якого начебто розташовується цей «промисловий об’єкт-невидимка».

Друге більш цікаве – ділянки по $10-15 тисяч відносяться до зони радіоактивно забрудненої території, а це, в свою чергу, не лише забороняє розміщувати там будь-яку житлову нерухомість, а у взагалі унеможливлює постійне перебування там людей.  

Ось так, люди не мають права там перебувати, а будинки будуються, щоправда незрозуміло поки, що буде з їх іменитими власниками надалі – як у плані особистого здоров’я, так і щодо законності перебування таких ділянок у господарів на праві приватної власності. Як відомо, за порушення закону передбачене покарання. Воно може носити і характер позбавлення нерухомості, яка була збудована на незаконно отриманій території. Адже ми будуємо правову державу? Чи ні?

Дмитро Перов

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *