«Активісти вимоги зняли!», вигукнув Бродський та схвалив забудову Замкової гори, попри те, що активістів просто не покликали
14.10.2019
Про досягнення у приватизації «реформаторів», які призначили нового голову ФДМУ
26.10.2019

Верховний Суд може дозволити забудову екопарку «Осокорки»

Громадський контроль у будь-якій демократичній державі є однією з важливих гарантій недопущення зловживань владою та використання її на шкоду державі.

Громадські активісти, на сьогодні, стали основною рушійною силою як недопущення владного свавілля, так і дієвим механізмом стримування корупційних змов влади та бізнесу.

Водночас, право громадян контролювати владу, надавати оцінку ефективності діяльності органів публічної влади є саме тим важливим фактором реального утвердження принципу народовладдя, закріпленого у ст. 5 Конституції України.

На своєму прикладі це вже показали екоактивісти, що домоглися збереження заповідної території урочища Бичок (читайте також: Громада відстояла урочище Бичок. «Рішення оскарженню не підлягає») та захисники історичної спадщини, що зупинили будівництво бетонного монстра компанії «Маркон» на Андріївському узвозі (читайте також: Шляхом звернень, судів та акцій прямої дії активісти Андріївського домоглися демонтажу крана в зонах об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО)

З цього погляду, громадський контроль, про який йшлося вище, включає і пряму форму – через безпосередню участь представників громадянського суспільства у здійсненні правосуддя — залучення до розгляду справи в якості третіх осіб, і опосередковану форму – через відкритість та гласність судочинства, можливість доступу громадян та ЗМІ до судової інформації та її об’єктивне висвітлення.

І здавалося б — на папері все ідеально, закони у нас чудові, а люди знають свої права і готові за них боротися. Однак… однак, у кожній історії є своє «однак».

Справа в тому, що якби нові владореформатори не намагалися стулити пельку різноманітним впливам і системам заохочень в державному апараті, цей вплив в тій чи іншій мірі буде присутнім, бо ще не винайшло людство таких машин, систем і механізмів, які б могли приймати рішення замість людей, і при цьому лишатися об’єктивними, врахувавши всі обставини конкретної справи.

Однак, іноді самим людям, навіть суддям вищих інстанції буває складно докопатися до істини, тож справу розглядають побіжно. Власне, основною підставою для звернення до суду касаційної інстанції є недотримання процесуальних вимог при прийнятті рішень у судах попередніх інстанцій, що і зумовлює превуалюючий характер формальних підстав. Проте, іноді судді не бажаючи заглиблюватися в суть справи, сприймають цю вимогу просто буквально — зосереджуючи увагу не на змісті, а на формі, залишаючи поза увагою норми-принципи у здійсненні адміністративного судочинства в Україні.

Тож, 8 жовтня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду прийняв рішення, яким «реанімував» дозвіл на будівництво електричної підстанції на березі оз. Небреж, що є буферною зоною ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки».

Підстанція є важливим інфраструктурним об’єктом для продовження будівництва скандального будівництва ЖК «Патріотика на озерах». Проте, важливо навіть не це, а те, що це лише перша ластівка у спробах забудовника, попри успішне створення ландшафтного заказника і думку громади, перетворити цю територію на бетонне ґетто.

«Забудовник планує звести тут фактично ще один житловий масив на 100 тисяч осіб — це розмір невеличкого райцентру», — розповів «Активним громадянам» місцевий активіст Максим Стравинський.

На його думку, вкрай дивним виглядає не лише поведінка суддів при розгляді справи в касаційній інстанції, рішення якої, відповідно до вимог чинного законодавства, не підлягають оскарженню, а й призначення справ до розгляду.

«Забудовник – ТОВ «Контактбудсервіс», який досі перебуває в стані банкрутства, та ДАБІ України оскаржили вказану вище постанову суду до Верховного Суду. Верховний Суд оперативно відреагував і назначив слухання на 24.09.2019. Як правило, Верховний Суд розглядає справи лише десь через пів року від дати прийняття до розгляду касаційних скарг. Досі є безліч справ, прийнятих Верховним Судом до провадження ще в 2018 році, і які досі не призначаються до розгляду», — розводить плечима Максим.

Іншою цікавою обставиною рішення від 8 жовтня є те, що суд не робив жодних висновків щодо законності чи незаконності будівництва на заповідних територіях, він просто «продублював» думку суду першої інстанції про те, що жодні права і законні інтереси ГО «Екопарк Осокорки», що представляє інтереси громади міста Києва в суді, не у правовідношенні із забудовником території не порушено. Правда зручно? Фактично, таке рішення означає, що так — можливо будівництво незаконне і суперечить інтересам киян, актам міської влади і органів державної влади, але ж Ви — громада, неналежний позивач, знайдете належного — тоді і звертайтеся, будемо розбиратися, а поки нехай от будуються. Цинічно, але з формальної точки зору юридична буква закону у рішенні Верховного Суду формально дотримано. Інша справа, що процесуальне законодавство, окрім іншого, говорить і про дотримання принципів здійснення судочинства в Україні – законності, об’єктивності, верховенства прав людини і громадянина.

У вівторок адвокатом ГО суду було представлено наявність доказів, що з трьох незалежних одна від одної підстав, оскаржуваний дозвіл є незаконним. Зокрема, є доведеним та неспростовним те, що при видачі дозволу не було враховано, що:
1. Будівництво підстанції (капітальної трьох поверхової будівлі) передбачено в прибережно-захисній смузі озера Небреж. Будь-якого погодження Державне агентство водних ресурсів України на це не давало.

2. Генеральний план міста Києва 2020, визначає, що запланована під будівництво ділянка є зеленою зоною загального користування. Будь яке будівництво будь-чого в зеленій зоні загального користування неможливе.

3. Запланована під будівництво земельна ділянка є зоною охоронюваного ландшафту і Міністерство культури жодних документів на таке будівництво не погоджувало.

Забудовник ТОВ «Контактбудсервіс» поки не приніс до Екопарку нічого, окрім незаконного паркану і будівельного сміття

Однак, формалізм є формалізм. А принципи здійснення правосуддя (не хвилюйтеся — вони в нашій країні теж діють), як не як, але все ж дотримані. Ось, наприклад, принцип швидкого і ефективного розгляду справи передбачений ст. 2 Кодекс адміністративного судочинства України, застосовується просто на ура – слухання аналогічної справи, але вже щодо будівництва не підстанції, а другої черги ЖК «Патріотика на озерах» призначена на 16 жовтня. І тут знову постає питання пріоритетності розгляду одних справ над іншими та мотивації таких пріоритетів.

Попри це, екоактивісти не збираються складати зброю і готові й надалі відстоювати право киян на «зелені легені» столиці. «Такими рішеннями ми (українське суспільство, – прим. Авт.) кидаємо у воду камінь, не знаючи дна, адже задоволення вимог забудовника, в обхід рішень органів місцевого самоврядування і самих киян, через суд, ми створюємо дуже небезпечний прецедент і відкриваємо шлях для узаконення проблемних будівництв через рішення Феміди по всій Україні», — наголошує Стравинський.

Засідання 16 жовтня фактично має показати «хто є хто», позаяк, мова йтиме вже не за клапоть прибережної смуги, а величезну заповідну територію, де у разі позитивного рішення суду буде зведено черговий житловий комплекс, а унікальна місцева екосистема, що включає безліч червонокнижних тварин і рослин буде втрачена назавжди. Саме тому, це засідання буде пріоритетним для забудовника, який озброївшись рішенням щодо підстанції, буде намагатися «проштовхнути» і свою основну ціль і мету на цих територіях – будівництво величезного ЖК. Очевидно, з тих самих підстав і формальних міркувань.

Активісти теж налаштовані рішуче – підготовані нові зауваження і заперечення щодо позиції забудовника. Головна інтрига – чи почують їх судді? Відповідь на це риторичне запитання можна отримати вже 16 жовтня об 11:00, за адресою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду – Московська, 8, корпус 5, прийшовши і підтримавши громаду Києва вживу.

P.S. В середу після судового засідання Комітет протидії незаконним забудовам повідомив, що Судове засідання у Верховному Суді у справі 826/9185/18 щодо незаконної забудови #ПідАркада на території @Екопарк Осокорки перенесено на 06.11 на 11:00 через неявку представника КП «Плесо».

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *