Велика приватизація: ще нічого не продали, а «схеми» вже налагодили

Велика приватизація під керівництвом Трубарова може перетворитись на велику аферу, — експерт
23.09.2018
Вулики на балконі та здача в оренду кімнати власній матері: що приховують декларації головного приватизатора?
27.09.2018

Велика приватизація: ще нічого не продали, а «схеми» вже налагодили

Велика приватизація: ще нічого не продали, а "схеми" вже налагодили

Велика приватизація тільки починається, а про порушення вже говорять. У приватні руки відправляються підприємства-гіганти, які свого часу були фундаментом економіки країни. А тепер їх продажем займатимуться компанії, вибір яких має багато питань і сумнівів. Йдеться про інвестиційних радників, які відповідно до закону, повинні підготувати об’єкти до приватизації, встановити початкову ціну і за ці послуги отримати гонорар. Але сам процес вибору радників виявився не таким прозорим, як передбачалося і хотілося.

 

Першими обурилися в Grant Thornton International. Вони подавали заявку на радників з приватизації ПАТ «Індар», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ПАТ «Одеський припортовий завод», «Завод «Електроважмаш» і «Вугільна компанія «Краснолиманська». У всіх конкурсах переможців вже вибрали, але як стверджують в Grant Thornton International, це було зроблено не зовсім чесно.

Компанія вказала на низку грубих порушень під час проведення конкурсів:
1) Не відкрили конверти з конкурсними пропозиціями в присутності всіх учасників конкурсу, тобто публічно зафіксовані їхні цінові пропозиції і терміни надання послуг;
2) Не було в присутності учасників визначено відповідність конкурсних пропозицій чинним законодавчим вимогам та визначені кращі конкурсні пропозиції шляхом нарахування балів за певними критеріями;
3) не були в присутності всіх учасників конкурсу визначені переможці цих конкурсів.

Таким чином, йдеться в заяві представників Grant Thornton, ці дії членів конкурсної комісії створили умови «для маніпулювання фактами, документами і в цілому, процесом підрахунку балів і безпосередньо вплинули на результати конкурсів, що не дає підстав вважати їх неупередженими і справедливими, а також, що в цих конкурсах перемогли найбільш конкурентоспроможні пропозиції».

У спеціальну контрольну комісію Верховної Ради з питань приватизації надійшла низка звернень з приводу допущених порушень під час відбору радників на об’єкти великої приватизації, які вона планує розглянути у другій половині вересня. Незрозумілий вибір інвестрадників прокоментував журналістам Інформаційного агентства АСПІ народний депутат Ігор Лапін: «Незрозумілий був вибір радників при однаковій кількості балів. Чому і як при однакових оцінках, перевага була віддана не тим, хто має світове ім’я, а незрозумілим особам нашого політикуму».

Але у Фонді будь-яких порушень або лобістських дій не бачать. Про це вони повідомили на запит журналістів АСПІ. На зауваження учасників, які не пройшли конкурс, Фонд відповів:

«Пункт 23 Порядку залучення радників в процесі приватизації об’єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі — Порядок), не зобов’язує конкурсну комісію в присутності всіх учасників відкривати конверти учасників конкурсу з пропозицією», — йдеться у відповіді Фонду держмайна на запит АСПІ.

У ФДМУ зазначили, що під час проведення конкурсів з відбору радників конверти відкривали безпосередньо перед учасником з його пропозицією.
З приводу відсутності відкритого доступу до інформації про претендентів і обраних радників, Фонд послався на ст. 4 розділу 3 наказу самого ж Фонду держмайна, згідно з яким, всі члени конкурсної комісії не мають права розголошувати інформацію про учасників, їхню кількість і конкурсні пропозиції (до затвердження переможця).

Однак і після затвердження радників Фонд держмайна даних про пропозиції не розкрив. Хто які пропозиції надавав, невідомо. І чому саме ці компанії перемогли в конкурсі, ФДМУ не пояснив.«Коли я зробив запит на публічну інформацію Фонду, мовляв ви проводили конкурс на прозору велику приватизацію з відбору радників, дайте мені документи, які вони подали. Знаєте, що мені відповіли? Незважаючи на те, що в законі про публічну інформацію чітко позначено в пункті 5 статті 6, що все, що стосується продажу державного майна — це відкрита інформація. Так от, мені Фонд класично відповів — ми не можемо вам надати цю інформацію, тому що учасники написали на своїх документах «конфіденційно». Так ось питання: ми пішли прозорою приватизацією чи ми пішли конфіденційною. Я б на цьому етапі на місці Гройсмана, на місці Трубарова взяв би всі їх документи і виклав в інтернет. Народ, чиє майно ви продаєте, повинен бачити, хто буде займатися продажем», — розповів АСПІ експерт з питань приватизації та колишній співробітник ФДМ Дмитро Качур.

Відповідь на це питання могла б дати громадська комісія, яка відповідно до антикорупційного законодавства, повинна існувати при всіх державних органах, в тому числі й при фонді, і контролювати діяльність чиновників. Особливо в такий важливий період, коли планується продаж державних об’єктів на мільярди гривень.
Але і тут не все так гладко. Річ у тому, що ніяка громадська комісія за діяльністю Фонду не стежить, оскільки її створення завадило керівництво Фонду на чолі з в.о. голови Віталія Трубарова.»Протягом трьох місяців (з вересня по грудень 2017 року) Трубаров встиг зруйнувати систему громадського контролю за діяльністю центрального органу виконавчої влади, незаконно скасувавши наказ свого попередника про формування Громадської ради при ФДМУ, що теж є кричущим прецедентом, жоден з міністрів ніколи не наважувався так відверто йти проти інститутів громадянського суспільства. Це єдиний орган, який досі не має Ради громадського контролю та неконтрольовано займається продажем народного майна», — зазначив Качур.

Закон про приватизацію вимагав від України МВФ. І Фонд держмайна ці об’єкти повинен підготувати та продати. Але підготовки жодної не було — з боргами, з судами вони перейдуть в руки інвестрадників, які за копійки їх продадуть (підприємства ж не просто банкрути, вони мають ряд проблем). Тому за скільки та на яких умовах їх вийде продати — вирішать інвестрадники. Але без контролю з боку громадськості та без народного розголосу. Тому говорити про прозору і відкриту приватизацію не доводиться.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *