Кличко розпродає територію гаражних кооперативів та стоянки Спілки автомобілістів (Перелік)
17.09.2019
Ціна землі на Подолі: руйнуєш історичну пам’ятку? — отримуй ділянку за дарма!
20.09.2019

Вас вбивають, зачекайте в черзі на «102», бо «Ваш дзвінок дуже важливий для нас»

Перепризначення новою владою на посаду міністра внутрішніх справ Арсена Авакова мабуть свідчить про те, що поліцейська реформа  дала гарні результати. Але практика показує, що лише на Банковій побачили цей позитив. Пересічні громадяни стикнулися з тим, що їм самім потрібно вирішувати проблему з дотриманням іншими громадянами законів. А поліція продовжує розказувати, як вони гарно виконують свої професійні обов’язки  за наш кошт.

Попри сприятливі показники зниження рівня злочинності, що їх щоразу публікує прес-служба силового відомства, досить поширеною на сьогодні лишається практика укриття повідомлень про протиправні посягання на життя, здоров’я та майно громадян. Водночас, кількість звернень до поліції за останні роки зросла з 3,5 млн до 5 млн, проте кількість «активного» реагування на виклик практично не змінилася — лише кожен 5 виклик «патрульних» закінчується успіхом і лише за результатом кожного 10 виклику до Єдиного держаного реєстру досудових розслідувань вноситься відомості про вчинення кримінального правопорушення.

А на практиці приблизно так. «Все что нужно знать про работу Поліція Києва. В «режиме ожидания» на 102 мой звонок находился 4 минуты 03 секунды. Посмотрим, через сколько наряд приедет… Если вообще приедет. На тот спектр нарушений законов, на который я опять вызывала наряд, это уже, наверное, 10-й вызов за это лето. Результат – нулевой», — такий допис на своїй сторінці у Фейсбук прийшлося зробити нашому редактору Ірині Ковальчук.

В той день патрульна поліція не приїхала, а громаді мікрорайону Березняки прийшлося знову викликати наряд наступного дня вже на два інших епізоди. І знову жодної результативної дії.

«Кожного дня нам доводиться «відловлювати» компанії любителів оковитої: вони тут розпивають, тут сплять, і тут же ходять до туалету, а в цьому сквері ж наші діти гуляють, — розповідає про проблеми, які існують в парку учасниця громадського проекту «Лівобережний ботанічний сад» Наталія Антонова. – Доводиться викликати поліцію декілька разів на тиждень, а якщо хтось і приїздить – не хочуть складати протокол, просто не бачать в цьому порушення – розвертаються і їдуть. В іншому місці постійно чоловік ходить ввечері по кущам, собаки у нього не має – мабуть розкладає «закладки». Поліція і на нього ніяк не реагує».

Намагаються місцеві мешканці також звернути увагу правоохоронців на жорстоке поводження з тваринами. «На вулиці Березняківській постійно знаходимо розірваних котів. Ми відслідкували, хто це робить – дві великі собаки жінки, яка з ними ходить по району та збирає пляшки. Ми неодноразово викликали поліцію, щоб вона провела належну роботу з цією жінкою. Ніхто не приїхав, а ми вимушені були самі з нею вступити в розмову. Звичайно на нас було натравлено цих псів», — бідкається киянка Тетяна, яка частину свого життя витрачає на те, щоб знайти домівку для вуличних котів.

На думку активісток, які намагаються змінити цей світ на краще, систематичний саботаж поліцейськими своїх обов’язків, що сьогодні знайшов благодатне підґрунтя непритягнення винних осіб до відповідальності, має комплексний характер і буквально взрощує криміногенну ситуацію в районі. До речі, Дніпровській район – є рекордсменом по правопорушенням (і це з урахуванням того, що не усі злочини фіксуються, в тому числі і завдяки невиїзду патрулів на місце злочину). Закривання очей поліції на більш дрібні правопорушення, такі як, вандалізм, дрібне хуліганство, жорстоке поводження з тваринами тощо зрештою призводить до визрівання відчуття абсолютної безкарності серед потенційних злочинців.

Останнім таким випадком місцеві мешканці вважають резонансне вбивство жительки Русанівки Ірини Кліпкової. Розчленоване тіло жінки, на третій день пошуків, знайшли водолази в Русанівській протоці. За попередньою версією слідства, жінку убив її співмешканець, що раніше не був засуджений, але часто вживав алкоголь.

Щоб домогтися якихось змін в роботі правоохоронних органів, бодай, щоб не чекати 5-10 хвилин на лінії «102», поки когось гвалтують чи вбивають, було вирішено написати листа на вже зібрані «Активними Громадянами» факти на ім’я Арсена Авакова — Заяву щодо сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів громадян, повідомлення про порушення Закону України про поліцію та про недоліки в її діяльності. В заяві повідомлялося про три виклики протягом одного дня на власника бійцівської собаки, який вигулював свою тварину у місці громадського відпочинку без намордника та повідка, та про появу у ночі того ж дня на тротуарі кіоску без дозвільних документів.  На всі ці неодноразові виклики місцевих мешканців патрульний наряд не приїхав.

А поки по нашому  зверненню готувалася внутрішня перевірка  роботи служби «102» та патрульної служби, «Активні Громадяни» скористалися правом відвідати особистий прийом керівника Дніпровського УП ГУНП України в місті Києві. Згідно розкладу, по п’ятницям прийом повинен вести начальник управління Кузьмін Олександр Петрович. В цей день він був у відпустці, заяви від громадян приймала секретар, тому ми так і не отримали відповідь на просте питання: «Чому поліція не приїздить на виклики?» та «Чому громадянам доводиться виконувати роботу поліції?».

Нам пояснили, що в прийомі викликів поліції задіяна «особлива система» з розподілом дзвінків і що взагалі ці всі дзвінки потрапляють не до районного управління, а на столичний Главк, і взагалі телефонні дзвінки обслуговує спеціальний кол-центр, працівники якого абсолютного відношення до несення служби із забезпечення громадського порядку не мають. Цим, зокрема, нам спробували пояснити те, що частина дзвінків завжди лишається без жодного реагування, а звертатися потрібно… до свого дільничного інспектора, заздалегідь поцікавившись у нього особистим номером телефону.

Що ж, хоча б на прийомі правоохоронці діяли чітко і злагоджено, а головне вже за відпрацьованою схемою. Спершу заспокоїти збентеженого систематичною бездіяльністю людей в погонах відвідувача. Тоді приспати пильність громадян, вдаючи неабияку зацікавленість просто вражаючими й нечуваними, як для самого полісмена на прийомі, фактами, відвертого саботажу у здійсненні своїх професійних обов’язків з боку деяких з його колег. І наостанок – спробувати переконати просту людину в тому, що його проблеми меншовартісні, несерйозні і стали наслідком якогось просто жахливого збігу обставин, що ніколи надалі вже не повториться.

Люди, які стали заручниками життєвих обставин і вимушені постійно ходити до районних управлінь поліції, всю цю схему давно зрозуміли. Тому в цей день, коли вони прийшли на прийом і побачили там журналістів, вони саме в них  побачили і своє спасіння. Коли ми виходили з відділку, до нас підійшло кілька чоловік і охоче розповіли, з чим вони прийшли до керівника Дніпровського УП ГУНП (вони ще не знали, що замість керівництва їх зустріне секретар). Жертва рейдерського захоплення квартири розповів, що по його справі слідство не ведеться з 2013 року. А пограбована бабця не могла два тижні отримати документ про пограбування квартири, щоб вкрадені там документи внесли до реєстрів, як недійсні.

Чи були зрушення по справах у цих людей, ми не знаємо. Але знаємо, як там наша заява. А в відповіді від тимчасово виконуючого обов’язки начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи Головного управляння національної поліції у м.Києві Андрія Бойко сказано наступне: «Повідомлення, що надходили на спецлінію «102» обслуговувались в порядку черги та в залежності від тяжкості скоєного правопорушення… Дякуємо Вам за уважне ставлення до роботи поліцейських». Але ж роботи ніякого проведено не було!!! То вже таке…

Підбиваючи підсумки цього матеріалу хочу згадати давній ромейський вислів «ex nihilo nihil», що дослівно означає: «нічого з нічого». Дійсно, нічого з нічого не буває, як дим не можливий без вогню, так і кожна наша дія, кожен наш вчинок, а зрештою і бездіяльність з часом набуває конкретного результату. Сьогоднішня історія, на жаль, є непоодинокою, підрозділи поліції по всій країні часто ігнорують виклики громадян, іноді відверто не бажаючи втручатися у, як на їх погляд, несуттєві інциденти. Як результат, побутова безкарність не лише виховує в людях відчуття вседозволеності і нехтування правами інших, це підриває авторитет і самих правоохоронних органів. Так, за даними останніх соціологічних опитувань, лише кожен третій з впевненістю може сказати, що довіряє співробітникам поліції.  Такий стан речей не лише не робить честі «наче-» реформованій Нацполіції, більше того він каталізує наявне зростання злочинності. Адже, якщо ви знатимите про вчинений злочин або про його планування, чи будете ви повідомляти про цього людям, яким абсолютно не довіряєте?

Дмитро Перов

відео: Михайло Шевирьов

Як працює поліція в Голосієвському районі Києва читайте наш матеріал: «Полиция Голосеево вместо расследования дел об угрозах жизни инвалидам провела обыск у потерпевших»

БЛОГ : Ежедневный квест «Заставь полицию Авакова работать»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *