Блог: Надвисокі досягнення В. Трубарова в царині надходження інвестицій
21.01.2019
БЛОГ: Проект приказа о запрете вывоза животных, подпадающих под Бернскую конвенцию, пылится у чиновников уже полгода
22.01.2019

В КМДА заявники не можуть знайти «кінці» своїх звернень

На сьогодні дедалі більше активістів стикаються з проблемою формальних відмов у проханнях, вимогах та запитах, адресованих органам держаної влади і місцевого самоврядування. З одного боку, ст. 19 Конституції України начебто не залишає чиновникам вибору, надавши їм можливість діяти лише в межах закону і виключно власної компетенції — тобто дотримуватися формальної процедури. Одначе, та ж Конституція у своїй основі визначає пріоритетом життя людину, захист її прав, свобод і законних інтересів. І ось тут, якраз і ховається славнозвісний демон, той що в деталях. Якщо, на думку простих громадян, захист їх прав і свобод реалізується безпосередньо через норми Конституції, як норми прямої дії, то, на думку чиновників апарату, цей захист здійснюється виключно через відповідні органи в межах їх повноважень, відповідно до закону (читай згідно процедури).

На щастя, у більшості випадків недотримання форми звернення, відсутність відповідних посилань на норми законів не призводять до зупинки розгляду або повернення заяви, хоча формальна для чиновника можливість таки наявна. Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлене без дотримання вимог закону, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів від дня його надходження.

Як показує практика, ризик застосування такої «формальної можливості» прямо пропорційний зацікавленості конкретного чиновника у розгляді вашого звернення і зворотно пропорційний до важливості висвітлених у ньому питань. Зі схожою ситуацією на практиці стикнулася киянка і член ініціативної групи мешканців мікрорайону Березняки – Ольга Пілянкевич.

На початку грудня уже минулого 2018 року Ольга Олександрівна подала колективне звернення мешканців мікрорайону на ім’я київського міського голови Віталія Кличка з проханням посприяти у розвитку водного спорту на озері Тельбин, що розташовується поруч з її домом. Однак, відповіді на своє звернення у встановлений законом строк киянка так і не отримала, тому після свят навідалася до КМДА. Тут їй повідомили, що її зареєстроване належним чином звернення невідомо де і відповідь на нього взагалі може не надійти…

«Ця історія почалася ще у 2017 році, коли на озері Тельбин перший раз пройшли змагання з водного поло на каяках, — розповідає «Активним Громадянам» пані Ольга, — Змагання привабили багато людей.  По закінченню березняківські діти сідали в ці каяки і каталися – всі хотіли, щоб у нас на озері це було. Тому ми вирішили, що прийшов час просити наше «Плесо» (КП «Плесо» є балансоутримувачем озера Тельбин, — прим. Авт.) виділити на їх території невеличке місце, щоб спортсмени могли розмістити свій ангар, де можна було б зберігати ці каяки. Однак, директор КП «Плесо» був категорично проти — начебто каяки заважають гідро аераторам, встановленим на озері. Тому ми вирішили звернутися до Кличка, який сам у минулому всесвітньовідомий спортсмен. Під зверненням тоді підписалися очільники 5 ОСББ будинків, що знаходяться поруч, ініціативні групи, вчителі і батьки учнів школи № 191. Все було належно оформлено і передано на КМДА, там поставили відмітку, що звернення прийнято, а наразі відповіді нема».

До речі, громада подала відповідний інформаційний запит щодо можливої шкоди бази спортсменів на озері Тельбин до Інститут водних проблем і меліорації НААН України. Тож, на думку Інституту, який власне і курує проект гідроаерації на озері Тельбин, на сьогодні, спортсмени, ніяким чином не можуть заважати роботі їх обладнання. З огляду на це, відмова керівництва КП «Плесо» також видається громаді не більш ніж формальністю. На думку Пілянкевич, такими своїми діями керівництво КП «Плесо» просто відверто нехтує думкою громади.

Однак, найбільше в цій ситуації обурює активістку не це, а саме ставлення до ситуації з боку Київської міської державної адміністрації —  органу, який відповідно до своїх статутних повноважень має приймати рішення виключно в інтересах громади та дбати про їх належний захист. «Якби у мене на руках не було копії з відміткою, що звернення таки було прийняте – нас б виставили просто дурнями, які незрозуміло що писали, збирали підписи і кудись відправляли», — з сумом констатує Ольга. За її інформацією, звернення громади на сьогодні навіть не було внесено до реєстру. Це означає, що воно не дійшло до мера і не розглядалося по суті порушеного питання.

Для того, щоб з’ясувати, куди могло подітися колективне звернення мешканці Березняків, ми телефоном зв’язалися з відділом з питань звернень громадян КМДА. «Оскільки це колективне звернення, воно могло бути зареєстровано за кимось іншим із суб’єктів подання. Іноді таке трапляється. Зазвичай звернення реєструється за першим, хто є в списку суб’єктів подання, викладеному у зверненні. Томі він і мусить отримати відповідь», — пояснила «Активним Громадянам» головний спеціаліст відділу Олена Дегтяренко та пообіцяла знайти звернення.

Спеціаліст не виключила, що відповідь вже є і відправлена поштою на адресу того самого «іншого суб’єкту подання»: «Ми займаємося виключно прийомом, далі звернення йдуть за розподілом на виконавців – вони і надсилають відповіді. Звернення могло вже бути направлено поштою». 

На жаль, як бачимо, перетворення будівлі мерії на громадський простір, яке було анонсоване столичними чиновниками ще наприкінці 2017 року, поки знайшло суто фізичний вираз. Суттєвих же змін у роботі адміністрації з киянами поки не помічається. Люди і надалі змушені долати два кордони поліції, щоб потрапити на засідання депутатів, місцеві ініціативи, що збирають по кілька тисяч підписів не знаходять належної підтримки на голосуванні (читайте також: Комісія Міщенка провалила Місцеву ініціативу голосіївців по недопущенню катастрофи з будівництвом на зсувонебезпечних схилах Цимбалового яру ), а іноді от, і звернення з живими підписами місцевих мешканців повинні неодмінно пройти три кола бюрократично пекла, перш ніж їх врешті розглянуть.

Водночас, не слід забувати, що Закон все ж  на боці активістів. Так, Законом України «Про звернення громадян» громадянам гарантується розгляд усіх належно оформлених звернень з будь-яких питань, відповідно до повноважень компетентного органу. Відповідно до ст. 20 Закону загальний строк розгляду звернення не може перевищувати один місяць. Якщо ж з якихось причин ваше звернення не може бути розглянуте в зазначений строк керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник мають в обов’язковому порядку повідомити про це Вам, як особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у такому зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Для уникнення можливих непорозумінь з органом, до якого ви звертаєтесь щодо недотримання формальних вимог звернення, радимо перед написанням відповідного звернення ретельно дослідити положення ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», що має назву «Вимоги до звернення». Також ви можете скористатися одним із уже готових бланків звернень, що містяться за посиланням: http://www.gromada.top/category/shablons/

У разі, якщо відповідь на звернення таки не була Вами отримана у зазначений строк, відповідальна особа підприємства, установи, організації, куди адресувалося звернення, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України — «Порушення права на інформацію та права на звернення», що передбачає штраф у розмірі від 425 до 850 грн.

Варто також зауважити, що Кодекс про адміністративні правопорушення України, визначає специфічного суб’єкта накладення штрафу за цією статтею – ним є Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Тому, для того, щоб винні особи таки понесли відповідальність за порушення закону про звернення громадян, Вам неодмінно потрібно звернутися з відповідною заявою до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зразки звернення до омбудсмена Ви можете знайти за посиланням: http://www.gromada.top/zayava-do-upovnovazhenogo-verxovno%D1%97-radi-ukra%D1%97ni-z-prav-lyudini/

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *