Биолог Григорьев: «К нам в Межигорье попадают лебеди со сломанными или пробитыми крыльями, были и с огнестрельными ранениями»
16.01.2019
Комісія Міщенка провалила Місцеву ініціативу голосіївців по недопущенню катастрофи з будівництвом на зсувонебезпечних схилах Цимбалівого яру
19.01.2019

У Києві продовжуються спроби відновити роботу райрад

В Київраді поступово продавлюють рішення про відтворення інститутів районних рад, що передбачає реформа про децентралізацію.
Втілення положень реформи відбувається з 2014 року, але в столиці цей процес постійно гальмується. На цій неділі кияни стали ближче на один крок до передачі влади на рівень районів.
В середу, 16 січня на розгляд Постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції (далі – Комісія) надійшло відповідне протокольне доручення про напрацювання пропозицій щодо розподілу повноважень між Київською міською радою, районними в місті Києві радами та районними в місті Києві державними адміністраціями. «Районні в місті Києві ради потрібні щоб ми — депутати Київської міської ради займалися лише стратегічними питаннями — Генплан, розв’язки, дороги, статут громад, а питання розподілу 10 соток землі мають вирішувати громадяни, які живуть у відповідному районі, які знають «хто, де, що?» і тільки так воно може працювати», — заявив на засіданні Андрій Осадчук, секретар Комісії, депутатська група «Київська команда».

І справді, традиція місцевого самоврядування в Києві славна і дуже давня. Київське віче, як орган самоврядування, набуло свого політичного впливу ще у XI столітті і функціонувало у різних своїх проявах аж до татаро-монгольської навали у 1240 році. На той час окремі райони столиці називалися кінцями, кожен з яких мав певну ступінь самостійності. Так, на кожному кінці була своя церква, що в епоху Середньовіччя значило не мало, адже церква тоді була основним місцем збору і оповіщення населення, а площі перед церквами з часом стали місцем прийняття громадою рішень з найважливіших питань міського життя.

Кінці, в свою чергу, ділилися на сотні, а ті на вулиці. На чолі кожної з цих структурних одиниць місцевого самоврядування стояв староста. Проте, народне віче (за аналогією з тими ж комісіями КМДА) не було постійним органом і збиралося за необхідності. До компетенції таких зборів входили будь-які питань, що стосувалися міського життя – від визначення меж ділянки землі до вирішення дрібних побутових конфліктів.
Надалі ради в тій чи іншій формі були присутні у Великому князівстві Литовському, Речі Посполиті, Гетьманській державі… Особливе значення для розвитку самоврядування мало надання Києву Магдебурзького права взимку 1494 року. Це відбулося тоді, коли перші поселенці лише сходили на необжиті береги материка, де вже значно пізніше буде побудована держава — взірець сучасної демократії.
Ради не припиняли свого існування ані при царській владі, ані після революційних подій… і ось, восени 2010 року рішення про ліквідацію районних рад приймають депутати Київської міської ради. Вище благословення на прийняття такого рішення, у вигляді підписання змін до Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ», було надано тодішнім президентом України – Віктором Януковичем. Так, майбутній президент-втікач, який обіцяв почути кожного, фактично відібрав у громади навіть право голосу при вирішенні питання представництва своїх інтересів на місцях. З 2010 року голів єдиновцілілих районних державних адміністрацій призначає виключно президент.
Зрештою, цей президент втік, а його опоненти не поспішають повертатися до більш демократичних структур. Таким стан справ залишався аж до липня 2015 року, коли та ж Київська міська рада, але вже в новому складі проголосувала за рішення «Про управління районами в місті Києві». Уже 25 грудня того ж року Центральна виборча комісія оголосила про початок виборчого процесу. Але кілька тижнів потому організація «Громадський контроль «Наждак» подала позов на ЦВК до Окружного адмінсуду. Суд прийняв рішення призупинити вибори.
Судове засідання, за дивним збігом обставин, було призначене на 9 лютого 2016 року, тобто в день коли спливав термін подачі заяв до районних у місті Києві виборчих комітетів. Таким чином, намагання відродити місцеве самоврядування в районах столиці з тріском провалилося навіть не розпочавшись. Однак, що це дає простим киянам. Добре це чи погано, а чи взагалі законно?
«Це політичний вплив на місто — пряме президентське правління в місті, — вважає Олег Бондарчук , голова Комісії, депутат Київської міської ради від фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода». — На сьогодні ми не маємо повноцінного місцевого самоврядування. Жодного впливу на голів РДА місто не має. А подання щодо невідповідності очільника районної державної адміністрації займаній посаді взагалі готує Кабмін і направляє на ім’я президента в адміністрацію».

Олег Володимирович говорить про те, що сумнозвісного 2010 року справами в районах займалися відповідні ради: їх депутатів обирали жителі району, а ті в свою чергу обирали очільника районної ради, якого президент був зобов’язаний призначити головою відповідної державної адміністрації. При цьому, відповідно до ст. 11 Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» держані адміністрації є підзвітними і підконтрольними відповідним радам (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/401-14) .
Нині ж районні в місті Києві держані адміністрації підпорядковуються Київській міській державній адміністрації (далі – КМДА), тобто фактично її очільнику – меру Києва Віталію Кличку. Наче все логічно, влада в районах здійснюється під пильним наглядом мера, якого обирають містяни. Але!
Існує кілька «але». Перше, у виборах мера беруть участь кільканадцять кандидатів і переможець (як от на останніх, наприклад) може бути обраний у другому турі. Таким чином, підтримка переможця може сягати 15-30 % від всіх жителів міста і 5-20 % від конкретного району. Тобто, існує ситуація, за якої обраного мера підтримують не всі мешканці району, або й навпаки – не підтримує більшість, однак ця людина буде наглядати за вирішенням місцевих справ. Друге, навіть якщо очільнику міста чомусь і не сподобається те, що чинить голова районної державної адміністрації, він не має фактичної можливості його змістити. Адже подання готує Кабмін, а отже це питання потрібно погоджувати, що є додатковим важелем впливу центральної влади на життя міста.
На думку Бондарчука, нинішній стан справ суперечить Конституції і самому поняттю місцевого самоврядування, таким яке воно у демократичних державах. Щодо інших депутатів, то позиції всіх чотирьох членів Комісії зійшлися на необхідності продовження роботи над питанням створення районних рад у форматі робочої групи, за створення якої і проголосували присутні. Очільником групи наразі обрано Андрія Осадчука, а головною метою є доопрацювання попередніх проектів рішень про управління районами в місті Києві та розподіл повноважень з подальшим винесенням питання на голосування КМДА.
Громадські активісти також чекають відтворення райрад, але не вірять в швидке прийняття такого рішення. «Майже два роки на Громадській Раді при Дніпровській державній районній адміністрації, куди я вхожу, постійно піднімається питання про відновлення райрад, як більш ефективна форма управляння районами. Готувалися звернення на Кличка, але все ігнорується, — розказала «Активним Громадянам» представник ГО «Давайте разом» Ірина Ковальчук. – Наразі якщо партія влади втратить крісло президента, а новий президент буде проводити конституційну реформу, про що все заявила Юлія Тимошенко, «Солідарності» нічого не залишиться, як терміново розморозити райради. На місцях вони все ще мають надію утримати владу. При інших розкладах децентралізація їм не потрібна».

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *