На порозі державного інституту «Еластик» виростає 26-поверхова житлова висотка
06.03.2019
Три масштабні акції, перекриття Хрещатику, зайняття Колонної зали і Кличко вийшов до людей
06.03.2019

«Схеми», за якими чиновники перетворюють багатовікову пам’ять Києва на купки попелу

Проблема з пожежами в історичних будівлях, інтенсивність яких в останній час збільшилася в разі, стала предметом публічного обговорення 4 березня на черговому засіданні Підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (далі – Підкомітет). Трохи раніше «Активні Громадяни» зробили добірку зруйнованих через пожежі історичних пам’яток, яких лишився Київ в останні роки – матеріал «Палаюча спадщина Києва: перелік втраченого за п’ять років правління Кличка»

Ініціатором проведення заходу став народний депутат України, одним із засновників та активістів громадського руху «Збережи старий Київ» Ігор Луценко (політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). На думку Луценка, полум’я пам’яток культури, на сьогодні, поступово перетворюється на вічний вогонь пам’яті свавіллю чиновників всіх рівнів у питаннях збереження об’єктів культурної спадщини країни. Заради створення дієвого механізму взаємодії ось таких от чиновників та громадських активістів, які щодень буквально голіруч ведуть боротьбу за врятування вітчизняного культурного спадку, за круглим столом зібралися представники правоохоронних органів, надзвичайники, уповноважені особи пам’ятко-охоронних органів як місцевого, так і загальнонаціонального значення та громадські активісти.

«Коли я читаю висновки науково-методичних рад при Мінкульті, мені завжди згадується Подерв’янський з його митцями», — зразу відмітив столичний правозахисник Олександр Дядюк. За круглим столом він поділився з присутніми найбільш розповсюдженими «схемами», за якими спритники сьогодні перетворюють багатовікову пам’ять міста на купки попелу та суцільне похмуре згарище.

За його словами, операція проста: за гроші держави або місцевої громади відселяється історичний будинок, який попередньо, за формальними підставами визнається аварійним. Далі виникає «добрий» інвестор, який заходить на об’єкт і доплачує місту залишкову вартість будівлі, фактично – вартість стін. За оцінками самого Дядюка, це десь $13-15 тисяч. Отримавши таким чином контроль над усією будівлею, інвестор зобов’язується її відремонтувати і чекає… Чекає він до того моменту, поки цей будинок за велінням вищих сил або під впливом звичайних зовнішніх факторів не впаде сам.

Однак, оскільки раніше, як відомо, будували на славу, на допомогу майбутнім забудовникам приходять різноманітні підручні засоби боротьби із саме тією “недоречною” спадщиною, як то знищення внутрішніх перекриттів під видом запланованих ремонтно-реставраційних робіт, або тих же підпалів. В останньому випадку винними лишаються місцеві волоцюжки. Буцімто, погляньте, ми ж ось-ось хотіли розпочати ремонт будівлі, а вони туди залізли і все спалили. Біда!

Як не дивно, безхатьки є й основними фігурантами справ щодо умисного знищення пам’яток історії і культури. Так, за даними того ж Дядюка, з часів незалежності в столиці доведена до суду лише одна справа за статтею 298 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження пам’яток історії і культури. «У справі навіть був вирок, — говорить активіст. — Бомжа засудили за те, що він намагався відпиляти якусь там запчастинку з могили на Байковому кладовищі».

Проблема знищення культурної спадщини полягає далеко не в застосуванні ефективного покарання щодо ймовірних зловмисників. Проблема знаходиться набагато глибше, вважає громадський активіст за збереження культурної спадщини, колишній депутат Київської міської ради – Олена Терещенко. На її думку, основною проблемою чому сьогодні знищується історичний Київ – це повна, неприкрита бездіяльність міських чиновників, що іноді межує з відвертим потуранням різним інвесторо-забудовникам.

Така ситуація, на думку Олени, обумовлена тим неймовірним рівнем корупції, що в наш час панує на всій території України. Водночас, корупція і бездіяльність чиновників зростають на плодовитій ниві відсутності фактичної відповідальності за свої дії з боку чиновницького апарату. «95% відповідальності за знищення пам’яток лежить на правоохоронних органах, які не розслідують ані фактичне знищення пам’яток, ані тим більше корупційні схеми чиновників, які до того призводять», — каже Терещенко.

«А все чому? Тому що теж Міністерство культури, на сьогодні, є виключно комерційною організацією по зароблянню бабла. На жаль!», — резюмував Дядюк.

За результатами засідання Підкомітету прийнято рішення про направлення відповідних депутатських звернень до Київської міської державної адміністрації, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України щодо створення робочої групи із залученням представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Окрім того, була озвучена ідея створення міжвідомчого підрозділу по боротьбі з незаконними підпалами історичної спадщини, що діяв би на всій території України.

Така ідея прийшлася до душі єдиному представнику правоохоронних органів, що вирішив завітати на засідання — заступнику начальника департаменту поліції охорони Олегу Іващенко. Він зазначив, що ініціативу створення такого підрозділу підтримує, як таку, що є вкрай необхідною за нинішніх умов. Водночас і зробив рекламу державній службі охорони, як легального правохоронного органу, що діє на комерційній основі. Вся його подальша риторико зводилася до одного – пам’ятки мають охороняти їх власники, якими здебільшого є різного роду підприємці: поліція охорону – єдиний дієвий та ефективний силовий підрозділ, що, на сьогодні, може забезпечувати для бізнесу повноцінну охорону таких об’єктів на основі госпрозрахунку, без використання бюджетних коштів. Тобто, якщо хазяїн історичної будівлі найме державну службу охорони для охорони свого майна, це майно буде збережено. Але, звісно, якщо ціль зберегти це майно, а якщо ціль побудувати тут нову багатоповерхівку, така охорона буде заважати.

Наостанок, «Активні громадяни» не оминули можливість запитати про дієві способи впливу і методи боротьби за збереження історичної спадщини і у самого ініціатора проведення зустрічі Ігоря Луценка.

«Людям, які ще не мають великого досвіду боротьби, я би порадив починати «переписку» з контролюючими органами і не втрачати запал. Коли у Вас будуть якісь, хоча б якісь мінімальні відомості, що — як відповідь державного органу матимуть уже офіційний характер — потрібен розголос цих відомостей. Може хтось із журналістів висвітлить Вашу боротьбу, можливу хтось із депутатів зацікавиться — таких зараз теж вистачає, не всі ще куплені. Потрібно, потрібно постійно шукати, — порадив Луценко. — Я, коли теж був лише журналістом, подавав запити, ми писали статті, був розголос і тоді вже йшла якась реакція. Потрібно збирати інформацію про те, що якісь діяння є дійсно протиправними і шукати однодумців, не втративши початковий запал. Навіть проста, звичайна людина може досягти справедливості!.. Але на це піде час, на це піде час…»

 

Дмитро Перов

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *