Суд зобов’язав захисницю історичної спадщини Києва Олену Єскіну сплатити 1 грн моральної компенсації

Вже вісім років займається громадською діяльністю тендітна Олена Олександрівна Терещенко-Єскіна , яка з 2011 року є головою Громадської організації «Кияни для Киян». Так склалося, що Олена зайнялася на сьогодні самою болісної темою для столиці – незаконними забудовами. Ще до Революції Гідності пані Єскіна влилася в боротьбу за збереження історичного Києва, перша била на сполох, коли дізнавалася про наміри зруйнувати чергову архітектурну пам’ятку. А після Майдану змогла на один термін пройти до Київради, де опинилася в опозиції до існуючого будівельного лобі ради.

Декілька останніх місяців Терещенко-Єскіна вимушена була відстоювати свою правоту у судах, оскільки на неї подала до суду особа, сім’я якої побудувала маєток на березі Дніпра без необхідних дозвільних документів. Ця людина зажадала отримати 100 тисяч гривень компенсації від активістки «за  паплюження  честі, гідності та ділової репутації».

– Чому на Вас подали до суду?

 – Правопорушники самовільно захопили берег Дніпра, а саме прибережно-захисну смугу великої річки, і збудували там маєток, а далі подали до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи для легалізації самочинно захопленої землі та побудованої на ній будівлі. Принаймні це – порушення статті 88 Водного кодексу України та статті 60 Земельного кодексу України.

Звісно, підчас своєї депутатської каденції я не могла не помітити таке правопорушення земельного, водного і містобудівельного законодавства України. Представник цієї особи, яка самовільно побудувалася на березі Дніпра, виявився помічником народного депутата України від Блоку Петра Порошенка. Представник, паралельно помічник нардепа, розповідав на робочій групі в Київраді, що це «нещасні» дачники, які не можуть реалізувати своє право на 10 соток землі у столиці, і саме цікаве, він зазначив, що прибережно-захисної смуги річки Дніпро там і близько немає.

Ми з колегами депутатами у складі робочої групи виїхали на територію кооперативу «Чорнобилець»  і побачили зовсім іншу картину. Ділянка знаходилася в 100 метровій захисній зоні Дніпра, а саме в 30 метрів від берега, де була не просто вільна територія, як стверджував представник дачників, а вже стояв величезний маєток у вигляді замку! І громадянка, яка самовільно зайняла і побудувала цей маєток під виглядом «нещасної дачниці» виявилася мешканкою  Житомирській області з реєстрацією там. Таким чином вона не мала законного права на отримання ділянки у межах Києва. Саме цікаве, що навіть за часів керування Леоніда Черновецького депутати не наважилися легалізувати їй земельну ділянку.

Була одразу подана заява до Оболонського районного управління ГУ Національної поліції у м. Києві і відкрите кримінальне провадження за самовільно захоплену земельну ділянку і самочинно збудований будинок. Але, нажаль, воно досі не розслідується, оскільки, як стверджують правоохоронці, вони не як не можуть знайти цю «легендарну» громадянку. Саме цікаве, що після скандалу вона одразу змінила місце реєстрації, зробила її у столиці, коли дізналися, що вона з села Житомирської області. Тобто, корінні кияни не можуть реалізувати свої законні права на 10 соток у місті, а дана пані з іншої області – може, зробивши самочинне захоплення землі, а потім його пробувати узаконити.

Якби це було все. Але подальше розслідування виявило, що зазначена громадянка взагалі є підставною особою. Саме впливові люди, які реально стоять за цією оборудкою та найняли її для своїх кримінальних справ, вирішили тиснути на мене і на моїх колег. Мені спалили машину, потім зламали замки і надалі продовжували погрожувати. Наразі вирішили на мене тиснути через суд.

– Було два процеси?

– Так. У 2016 році суддя Шевченківського районного суду м. Києва Василь Волошин чомусь відмовився долучати до справи документи, які підтверджують захоплення зазначеною громадянкою земельної ділянки і самовільне будівництво маєтку в Оболонському районі. Представником її в судді та адвокатом виступав той самий помічник народного депутата України, який і був присутній на робочій групі в Київській міській раді. Ми звернулися до цього депутата, а він нам сказав, що його помічник допомагає йому… люструвати суддів (!).

Тому, мабуть, суддя навіть не намагався вислухати у якості свідків інших депутатів Київської міської ради, які були членами робочої групи з цього питання.  В рішенні Шевченківського районного суду м. Києва сказано, що я повинна була на своїй сторінці в соціальній мереж Фейсбук спростувати і вибачитися перед «нещасною» громадянкою, що я заплямувала її честь, гідність і ділову репутацію. Я звернулися до Київського апеляційного суду і програла.

Тоді зазначена громадянка радісно вирішила подати на мене ще раз до суду і стягти вже кошти за моральну компенсацію. Ціна у позовній заяві складала 50 тисяч грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року по справі № 761/28820/17 суддя Наталія Притула ухвалила сплатити зазначену суму на підставі так званого «експертного висновку» про перенесені страждання заявника, тому що зазначений випадок став відомий громадськості та громадянка зазнала «величезних моральних страждань». При цьому «експерт» просто намалював бажану суму у своєму висновку без надання жодних документів, які мають підтверджувати це саме «моральне страждання» нещасної.

А 6 лютого 2019 року Київський апеляційний суд задовольнив частково мою апеляційну скаргу і зобов’язав мене сплатити нещасній громадянці одну гривню компенсації. 

– Будучі депутатом Київської міської ради Ви зверталися до мера Віталія Кличко за допомогою?

 – Ні. Навіщо звертатися до мера, якщо робоча група Київради визнала, що це самозахоплення землі, і земельна ділянка не може бути відведена. А в 2015-2016 роках постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відмовила зазначеній громадянці у виділені самовільно захопленої земельної ділянки. У 2017- 2018 роках, коли я вже не була депутатом Київради, я не перевіряла проходження її проекту землеустрою про виділення захопленої земельної ділянки. Можливо захоплення вже легалізувала ця Київрада.

– Чиновниками Департаменту земельних ресурсів Київради були вчинені якісь дії, щодо порушення в цьому випадку законодавства України?

 – Ні. Ми зверталися до правоохоронних органів, щоб вони вплинули у рамках кримінального провадження на Департамент земельних ресурсів. Але, нажаль, нічого так і не відбулося. Департамент земельних ресурсів проігнорував вказані нами факти порушення законодавства. Позовної заяви від Департаменту земельних ресурсів щодо захопленої земельної ділянки так і не дочекалися.

Тетяна Андрійшина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *