Суд зобов’язав НАБУ розслідувати дії Кубіва, які могли спричинити збитки Україні на 13 млн гривень

Як відомо зі ЗМІ, 22 лютого цього року Солом’янський районний суд Києва зобов’язав Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрити кримінальне провадження за фактом можливих зловживань першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва. Але мало хто знає, в якому саме зловживанні запідозрили екс-голову  Нацбанку України. Оскільки подавав до НАБУ представник команди «Активних Громадян» Дмитро Качур, ми роз’яснюємо, в чому суть питання.

Справа стосується приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Світанок» у Харківській області. Згідно з Каталогом об’єктів Фонду державного майна України (ФДМУ), основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. До складу підприємства входить 71 об`єкт нерухомого майна, орієнтовна площа земельної ділянки 2887,8 га, а загальна вартість активів станом на 30.09.2018 року становить 12 716,0 тисяч гривень.

Про ефективність підприємства говорять такі факти. У 2016 році Харківська обласна державна адміністрація назвала «Світанок» серед державних підприємств з найменшою врожайністю – стаття «У Харківській ОДА назвали підприємства АПК, які порушують закон» https://kh.depo.ua/ukr/kh/u-harkivskiy-oda-nazvali-pidpriemstva-apk-yaki-porushuyut-30062016154800.  

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області наказом від 29.11.2017 року за №2275 було прийнято рішення про приватизацію «Світанку». Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018 року РВ ФДМУ по Харківській області наказом від 24.04.2018 року за №889 вдруге було прийнято рішення про приватизацію ДП «Світанку». Про таке рішення Фонд повідомив належним чином Міністерство аграрної політики та продовольства. Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 Закону України  «Про приватизацію державного і комунального майна» строк передачі встановлено 1 місяць. До встановленої дати Мінагрополітики жодним чином не відреагувало, своїх обов’язків з передачі функцій з управління підприємством для подальшого початку процесу приватизації не виконало.

До речі, Фонд державного майна України теж не поспішав, й тільки 09.08.2018 року на підставі листа №10-21-16109 за підписом в.о. голови ФДМУ Трубарова В.М. здійснив внесення на розгляд Кабміну проекту розпорядження уряду «Про передачу єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Світанок» до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області». Здавалось би, нарешті, залишилась проста формальність – розглянути проект розпорядження та прийняти його.

Натомість, як свідчить витяг з протоколу №38 від 11 жовтня 2018 року засідання урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності, зазначений проект розпорядження було знято з розгляду за пропозицією заступника голови Фонду державного майна України Герца В.М. та заступника Мінагрополітики Ковальової О.В. Рішення про зняття проекту розпорядження з розгляду урядового комітету було прийнято головою урядового комітету Кубівом.

На жаль, дізнатися про мотиви пропозиції про зняття проекту розпорядження неможливо,  оскільки в протоколі №38 вони не зазначені, ФДМУ також не володіє такою інформацією та документами, про що безпосередньо зазначив в відповіді на відповідне звернення.

А між тим, слід зазначити, що в діях Кубіва, Герца і Ковальової цілком наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 364 Кримінального кодексу України, оскільки такими своїми діями вони заподіяли шкоду державі у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у розмірі щонайменше 13 млн грн – загальна вартість активів ДП «Світанку». Якщо рахувати збитки підприємства, сума шкоди може буди куди більшою.

З огляду на таке кричуще порушення законодавства у сфері приватизації, членом Громадської ради при ФДМУ Дмитром Качуром  була подана заява до НАБУ від 18.02.2019 року про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Всупереч вимогам статті 214 Кримінального процесуального кодексу України НАБУ відмовилося вносити відомості про кримінальне правопорушення Кубіва, Герца та Ковальової до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Якраз ця відмова і була оскаржена у Солом’янському райсуді міста Києва, який за результатом розгляду скарги ухвалив зобов’язати службову особу НАБУ не пізніше 24 годин після отримання копії цієї ухвали, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві Качура.

Станом на 18.03.2019 року інформація про внесення НАБУ до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві від 18.01.2019р., відсутня. Не вирішене питання по отриманню коштів від приватизації підприємства «Світанок» до бюджету України – не вирішене питання про передачу комплексу до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, щоб розпочало процедуру приватизації. Наразі питання, хто має з цього зиск?

До відома: Одним із ключових етапів приватизації державних підприємств є передача функцій управління підприємством від органів управління до Фонду державного майна України (ФДМУ). Важливість цього етапу полягає в тому, що тільки після передачі державного підприємства до ФДМУ останній може розпочати підготовку такого підприємства до приватизації, а вже після цього – і його продаж.  Сьогодні саме цей етап виявляється ледь не найбільш вагомим чинником гальмування приватизації в Україні, що, зокрема підтверджується й висновком Рахункової палати України щодо державного бюджету на 2019 рік.

А ситуація полягає в тому, що, наприклад, державне підприємство, чи то за ініціативою потенційного інвестора (покупця), чи то з власної ініціативи ФДМУ включається останнім до переліку об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації, ФДМУ приймає рішення про приватизацію цього державного підприємства й далі по процедурі, визначеної в законі, в місячний термін орган управління зобов’язаний передати це підприємство до Фонду державного майна для здійснення подальших заходів з приватизації цього підприємства. Однак, в більшості випадків, органи управління не поспішають виконувати такі свої обов’язки, а то й просто ігнорують зазначені вимоги закону, й таким чином, блокують приватизацію.

Причин для цього може бути декілька: це може бути й неготовність документації на майно підприємства, складнощі з проведенням інвентаризації тощо. Але основною причиною напевне виступає небажання органів управління втрачати контроль над державним підприємством й, як наслідок цього, контроль над фінансовими потоками такого підприємства, чи то над незаконним використанням активів підприємства, як наприклад землі, що знаходиться у постійному користуванні цих підприємств.

Варто зазначити, що проблема  неперадачі підприємств не є новою, вона існувала й раніше. До речі однією з задач, яку повинен був вирішити новий Закон «Про приватизацію державного майна», була саме ця проблема.

Й ось, у новому Законі «Про приватизацію» дійсно з’явилося нове положення, відповідно до якого, у разі непередачі уповноваженим органом управління об’єкта до сфери управління державного органу приватизації у місячний строк з дня прийняття рішення про його приватизацію, таке рішення зобов’язаний  прийняти Кабмін. Відповідно до Постанови КМУ від 10 травня 2018 р. № 389 проект відповідного рішення готується і вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України Фондом державного майна за погодженням з уповноваженим органом управління, Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мін’юстом у місячний строк після закінчення строку для передачі уповноваженим органом управління.

Здавалось би, нарешті, проблему вирішено, але знов таки виявилося все не так просто. По-перше, проект відповідного рішення готується і вноситься на розгляд Кабміну Фондом державного майна за погодженням з уповноваженим органом управління, Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мін’юстом, що може тривати місяці замість встановленого місячного терміну. В нашому випадку ці терміни порушив сам Фонд державного майна України. По-друге, відсутні будь-які гарантії щодо виконання посадовцями ФДМУ та КМУ вимог законодавства і гарантії того, що навіть готовий та погоджений проект рішення буде прийнятий Урядом, як це сталося у нашому випадку.

Й, в-третє, поки що не зрозуміло, чи буде орган влади, який порушив вимоги закону щодо передачі підприємства, виконувати розпорядження Кабміну, виданого відповідно до вимог закону. 

Інф. «Активні Громадяни»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *