Справу по спасінню урочища Бичок відкрито затягують

У голосіївському парку вже давно точиться протистояння, жертвами якого можуть стати кияни, залишившись без частини екосистеми НПП «Голосіївський». Тут майже 2,6 га лісової смуги можуть віддати під забудову авто-заправочного комплексу. Запекла боротьба триває уже третій рік і схоже, що суд не поспішає її закінчувати. «Активні Громадяни» довгий час слідкують за цими подіями і про їх хронологію можна почитати тут : “Суд ще не визначився, чи можна забудовувати урочище Бичок.” та тут “Виграний двобій за урочище Бичок.” На суді стало відомо про два договори на одну ділянку.

Активісти очікують рішення касаційної інстанції 25 липня. Засідання почнеться о 11.00.

У цій справі ведуть протистояння дві державні установи. Тільки одна на боці забудовника, а інша підтримує інтереси громади.

Позиція основних сторін процесу: Відповідачі — забудовник (ТОВ «Авеста-Буд»), Київська міська рада, рахують, що ані Мінприроди, ані НПП «Голосіївський» не мають правомочностей, щодо володіння та користування означеною земельною ділянкою, оскільки щодо них не розроблена відповідна землевпорядна документація. Водночас сторона відповідача стверджує, що наявні у неї документи на землевідведення ділянки є достатнім підтвердженням таких повноважень.

Позивач — Національний природний парк «Голосіївський» стверджує, що землі урочища, яки і виділила Київрада за часів Леоніда Чорновецького  під забудову, належать до природно-заповідного фонду України і мають особливий правовий режим. Таким чином, на думку позивача, Київська міська рада незаконно перебрала на себе неналежні їй повноваження щодо розпорядження (виділення) земельної ділянки природно-заповідного фонду третій особі, що не є суб’єктом здійснення природоохоронної діяльності у розумінні чинного законодавства. З огляду на це, передача в оренду території урочища Бичок є незаконною.

По суті, основне питання, що розглядали тиждень тому на суді – чи входить територія урочища Бичок до складу НПП «Голосіївський», чи ні. Адже якщо входить, то згідно чинного законодавства, Київська Міська Рада не мала права укладати договір оренди з забудовником (ТОВ «Авеста-Буд»). Адже це не відання КМР- це компетенція Президента. Саме таку позицію на суді підкреслював позивач.

В свою чергу ТОВ «Авеста-Буд» намагалися переконати суддів в тому, що територія, про яку йдеться мова, не входить до складу Національного Природного Парку. Показово, що на суді ні КМР, ні Департамент земельних ресурсів КМДА своєї позицій не висловили, а лише підтримали представника забудовника. Це може свідчити про відсутність додаткових доказів, що урочища нібито давно перебувало у власності Києва.

Цікаво, що при цьому представник прокуратури зазначив, що дана земля входить до складу НПП і на документі, що свідчить про це, стоїть печатка ТОВ «Авеста-Буд». А це значить, що «Авеста-Буд» ознайомлена з ним і знала про входження виділеною їй території до НПП, але умисно умовчувала цей факт.

Суду поки виявилось замало зазначених зауважень і справу знову було перенесено на тиждень. «В мене таке враження, що у них змінилися і якось сплутались карти, – поділився своїми враженнями голова Комітету протидії незаконним забудовам Андрій Бобровський. – Тобто, що у них було готове сьогодні рішення, а потім вони досить тривалий час радились в нарадчій кімнаті і щось у них не сходився оцей пазл. Не знаю з чим це пов’язано. Є побоювання, що вони можуть завернути до попередньої інстанції. Але побачимо, що буде за тиждень. Що у них там в голові відбувається, важко сказати. Ми сподівались, що сьогодні буде рішення на нашу користь. На користь НПП «Голосіївський», але судді вирішили взяти паузу. За тиждень будемо мати рішення і я думаю, що нам треба зібратись ще більшим складом . Щоб судді зрозуміли,що нас все ж таки багато і ми будемо впливати на цей процес і відстоювати НПП «Голосіївський» в повних межах».

Основною думкою, яку висловив представник НПП було те, що справа йде про зелену зону, яку кияни просто втратять назавжди, якщо на її території відбудуться заплановані будівельні роботи. «Тут нема спору за землю. Земля – київської громади. Просто в одному рішенні, вона буде в комунальному підприємстві і Нацпарк буде забезпечувати природоохоронний режим. В іншому випадку – це буде земля Міськради і буде приватне підприємство, яке забудує цю територію. Екосистеми будуть знищені і навіть, якщо колись потім будуть винесені інші рішення суду, повернути ситуацію назад буде неможливо, з точки зору екосистем. Оскільки у нас мало залишилося чого в Києві з природи, то наше завдання – надавати екосистемні послуги місту, забезпечувати охорону природного і історико-культурної спадщини, яка залишилося. З нашої точки зору, громада виграє більше від того, що вона може мати природоохоронну територію, ніж якщо вона отримає, ще одну забудову», – заявив на суді представник позивача.

Далі буде…

Михайло Шивирьов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *