Порошенко не підписує 11 Указів про створення нових національних парків та розширення існуючих

За три тижні до виборів діючий президент України Петра Порошенка має всі шанси підписати все давно підготовлені Укази про створення нових заповідників та національних природних парків (НПП), а також Укази щодо розширення меж вже існуючих заповідних територій, що потребують негайного захисту. Як розказав «Активним Громадянам» голова екологічної групи з Харкова «Печеніги» Сергій Шапаренко, по його даним, проекти 11 таких Указів вже довгий час лежать у Адміністрації президента мертвим вантажем.

Голова екологічної групи «Печеніги» Сергій Шапаренко

Звичайно, деякі громадяни почнуть казати: «Чого причепилися до президента?! Його повноваження – це тільки армія і зовнішня політика!». Насправді це не так, повноваження президента України набагато ширші. Саме президент призначає суддів, подає кандидатуру генерального прокурора на затвердження парламенту, призначає голову СБУ та зовнішньої розвідки. Президент має право законодавчої ініціативи та право вето щодо ухвалених парламентом законів і ще багато інших прав та повноважень. А у випадку, який ми розглядаємо, саме президент своїм Указом створює заповідні об’єкти загальнодержавного значення. Це визначено Законом України «Про природно-заповідний фонд»: Стаття 53. «Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон». І там записано, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.Г

Після розширення низки національних природних парків у Карпатах стануть заповідними значні площі верхніх схилів гір. Таких рубок на них і таких наслідків  від рубок (вітровали, ерозія), як на фото, вже не буде.

Процедура підготовки проектів Указів дуже кропітка і довга. Вчені проводять дослідження і готують наукове обґрунтування з приводу створення чи розширення заповідного об’єкту. Фахівці з охорони природи збирають погодження від різних установ та організацій, від органів місцевого самоврядування. Готується проект створення, долучаються картографічні та ілюстраційні матеріали тощо. Проект Указу затверджує Кабінет Міністрів.

Часто люди сприймають рішення Кабміну по затвердженню Указу, як привід для того, щоб уже святкувати перемогу. Але уряд – це ще не остання інстанція на довгому шляху до надання цінній ділянці природи особливого охоронного статусу. Потрібен підпис президента.

На сьогодні в Адміністрації президента знаходиться 11 проектів указів разом з усіма погодженнями та висновками, вже погоджені Кабінетом Міністрів. Зокрема: «Про створення національного природного парку «Нобельський»; «Про створення національного природного парку Кам’янська Січ»;

«Про зміну меж території національного природного парку «Дністровський каньйон»; «Про оголошення прибережної акваторії Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський»; «Про зміну меж національного природного парку «Синевир»; «Про зміну меж національного природного парку «Зачарований край»; «Про зміну меж території національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Щоб підготувати таку кількість вагомих проектів було залучено тисячі фахівців. Поки що вони у нас є (про можливе погіршення рівня підготовки таких фахівців ми писали у матеріалі «Як сексуальні домагання стали причиною закриття польових практик для студентів університету ім.Шевченка»). До роботи долучалися наукові інститути, громадські організації, міністерства та відомства. Чи отримає робота цих людей та інституцій гідне завершення?

Розширення меж національних парків, розташованих у Карпатах («Синевир», «Ужанський», «Зачарований край») дозволить, зокрема, узяти під охорону найцінніші наші ліси – праліси. Що це за унікальні території, детальніше у нашій статті «Як виграти суд у Кабміну і змусити виконувати Закон про праліси».

Створення нових національних парків у Поліссі («Нобельський») – це збереження водності наших річок. На цю тему ми підготували матеріал «Щоб Україна не почала імпортувати питну воду, треба оголосити війну водяному горіху, цвітінню та порошку з фосфатами». Парк хочуть створити навколо найбільшого озера на Рівненщині – Нобель. Звідси і назва. Ще півроку тому Остап Семерак, міністр екології і природних ресурсів України написав на своїй сторінці у Facebook: “У мене дуже гарна новина – в Україні з’явиться новий національний природний парк. Сьогодні урядом було прийнято рішення про створення на Рівненщині Нобельського НПП. У нинішні часи створення природного парку – величезний здобуток. До цього рішення більше десяти років йшли десятки природоохоронців, екологів, науковців, громадських активістів. За ним велика спільна робота всієї екологічної громадськості та державної влади”. Але президент досі не підписав відповідний Указ.

Про оформлення  заказника загальнодержавного значення «Приморський», який мусить завершити створення своєрідного екологічного простору на узбережжі Азовського моря, Семерак написав 14 червня 2017 року.  «Сьогодні Уряд підтримав Указ Президента України про оголошення прибережної акваторії Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський», – написав майже два роки тому міністр.

Планується, що до заказника (на жаль, свого штату охорони він не матиме) буде включено двокілометрову завширшки акваторію Азовського моря уздовж Приморського району Запорізької області та акваторію шириною в один кілометр навколо вже існуючого ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна». У цих водах мешкає понад 150 видів безхребетних тварин (рачки, краби, черви та інші) та 80 видів риб. Зокрема, такі на сьогодні рідкісні, як осетра російський та севрюга звичайна (занесені до Червоної книги).

Дуже цікавим є проект зі збільшення території НПП «Олешківські піски». Це один із 49 Національних  природних парків України та єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти.

Сьогодні парк опікується вісьмома тисячами гектарів унікальної природи. Цього замало. Для ефективної охорони цього куточка херсонської природи треба збільшити територію нацпарку ще хоча би на 3,6 тисячі гектарів. Зокрема, приєднати території, де ростуть унікальні плауни та мохи, рідкісні для Півдня діброви тощо. Збільшення території зробить парк привабливішим для туристів, підніме рейтинг Херсонщині як рекреаційного регіону, стане ще одним кроком до виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

«Національний природний парк «Олешківські піски» оберігає унікальний для Європи ландшафт – псамофітні (пристосовані до піщаного ґрунту) різнотравні степи, піщані дюни (кучугури) та листяні гайки. Тут росте понад 400 видів вищих (судинних) рослин, у тому числі понад 30 рідкісних. Фауна нараховує понад 950 видів тварин, 217 з яких включені до різних природоохоронних переліків. Це крихка природна система, яка формувалася упродовж декількох тисячоліть, – розповів «Активнім Громадянам» професор Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, один з авторів наукового обґрунтування на створення НПП «Олешківські піски». – Унікальність й неповторність Парку підтверджується дипломом, в якому зазначено, що ця територія є найбільшою пустелею у Європі. В «Олешківських пісках» можна побачити 13 типів рослинних спільнот. Це дуже багато за європейськими мірками. Така різноманітність надає Парку особливу наукову та видовищну цінність».

Професор Мойсієнко наголосив, що чимало важливого і вартісного наразі залишилося поза межами парку «Олешківські піски». Наприклад, дубові ліси, місцевість, де росте плавунець заплавний – найдавніша група судинних (вищих) рослин. Зазвичай вони ростуть у лісах, потребують багато вологи.

«Коли у 2008 році фахівці підготували проект створення Парку, то і діброви, і плаунові осередки й інші цінні ділянки були до нього включені. Парк мав постати на 46 466 га, тобто на площі у шість разів більшою ніж вона є сьогодні. Передбачалося заповідання майже всієї екосистеми Козачелагерської та Чалбаської піщаних арен. Це дозволило б узяти під якісну охорону важливу частину Дніпровського екокоридору Національної екомережі України, – розповідає Іван Мойсієнко. – Настав час хоча би частково виконати рекомендації вчених і включити до його складу низку земельних ділянок, які зараз входять до складу кількох державних лісомисливських підприємств. Загалом це понад 3,6 тисячі гектар, що межують з Парком на території Олешківського району».

Чи станеться це покращення, збереження та посилення – зараз залежить від десятка автографів глави держави нашої держави. На сьогодні ці підписи мусить поставити Петро Порошенко.


Олег Листопад

Залишити відповідь до Анонім Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *