Янукович і Порошенко не зробили «Білоозерське» нацпарком, згідно указу Ющенко. Офіс Зеленського ігнорує звернення
25.07.2019
Громада відстояла урочище Бичок. «Рішення оскарженню не підлягає»
26.07.2019

Подільсько-Воскресенський міст – міст розбрату: 15 років будують, але проблема з’їздів залишилася

Команді нового очільника Києва, якщо таке станеться в найближчі часи, у спадок перейде проблема с недобудованим Подільсько-Воскресенським мостом. І проблема наразі не в фінансуванні – останнім часом в столиці легко знаходяться мільйони на масштабні проекти. Проблема в з’їздах з мосту на Лівий берег. І вона вже згуртувала мешканців мікрорайону Райдужний, які 25 червня провели громадські слухання і зажадали не робити з’їзди на їх стороні. Про це читайте наш матеріал «Громадські слухання: озеро Радунка чи Подільсько-Воскресенський міст». 12 липня вже зібралися мешканці Микільської Слобідки, де поки що вони лише ознайомилися з планами, зробити  з’їзд з їх сторони, що викликало обурення місцевих. І вони, як і мешканці Райдужного не хочуть бачити транспортну розв’язку зі своєї сторони.  

 

12 липня 2019 року відбулися громадські збори, в організації яких прийняли участь ГО «Микільска Слобідка», ОСН «Микільська Слобідка», ГО «Перше право» і ініціативна група з Русанівських садів. На зборах намагалися розібратися, як буде організовано з’їзд з мосту та заїзд, куди буде прямувати дорога, чи буде метро, чи взагалі має цей міст відношення до Троєщини, як нам це анонсує вже не перша столична влада, як буде організовано транспортне сполучення з метро Лівобережна — і чи буде взагалі. 

Секретар зборів розповіла, що вона займається цією проблемою вже 15 років. З її слів, тим, хто цікавився проектом в цілому, з самого початку будівництва було зрозуміло, що Подільсько-Воскресенський міст відношення до метро на Троєщину не має ніякого, як і до самої Троєщини — це лише тільки гасла. Але відразу було зрозуміло, що цей міст частково зруйнує озеро Радунка, а далі почнеться руйнування історичної частини Подолу та екосистеми берегів Дніпра. Але оскільки поки що на слуху лише лівобережні з’їзди, мало хто задумується про Поділ та берега Дніпра.

Ще один факт. 17 лютого 1994 року Київрада прийняла рішення “Про створення, резервування та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду в м. Києві”. А потім, всупереч власній постанові, прийняла рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний міжгалузевий альянс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного, житлово-офісного та готельного комплексів з підземними та наземними паркінгами в урочищі Горбачиха в Дніпровському районі міста Києва», що повністю суперечить Бернській конвенції про охорону дикої фауни та флори та природних середовищ. Так от, місцева громада впевнена, якщо з’їзд поверне на Русанівські сади, то далі піде забудова урочища Горбачиха, всупереч рішенню 1994 року.  Таким чином буде знищений екологічний коридор, через який пролягають шляхи міграції багатьох видів європейських птахів.

«Чому цей коридор такий важливий? Тому що є птахи, які стають на крило і пролітають десятки тисяч кілометрів, але є птахи, які можуть пролетіти тільки якихось двісти-триста метрів, і їм треба відпочити і поїсти. Якщо ж природоохоронна зона на березі Дніпра буде забудована, ці птахи долетять до висоток і там змушені будуть вмирати», — наголосила на зборах представник ініціативної групі по збереженню урочища Горбачиха Олена Фатєєва.

Те, що міст принесе з собою негативні наслідки для екології, продемонстрував випадок на весні. Тоді  близько трьох тон риби загинуло через скиди відходів будівництва — навіть залишки бетону скидають у водойми, фактично бетонуючи берег Дніпра. 

Особливості будівництва Подільсько-Воскресенський міст пояснив гість заходу  Віктор Петрук — експерт з мостобудування, та один з тих, хто декілька років займався цим будівництвом. З його слів, мешканцям Лівого берега вибирати, куди повернути з’їзди, немає з чого. 

Зі слів Петрука, є три варіанти організації з’їзду-заїзду з мосту на Лівому березі. Перший варіант пропонує нам винищити берег, закатавши його в бетон. Тоді, як на Подолі, можна буде пустити трасу, зруйнувавши залишки зеленого довкілля. Це , на його думку, призведе не лише до жахливих незручностей для киян та гостей столиці, але й сприятиме додатковому забрудненню Дніпра. Можливо для того, щоб жителі не помітили різниці, в Дніпро на Слобідці вже зливаються стічні води. Тоді, дійсно, яка різниця — три тонни риби потруїти, чи геть усю. 

Другий варіант — пустити з’їзд-заїзд посередині Русанівських садів, знищивши приватну власність та повністю отруївши зелений клаптик міста, та жителів, будинки яких буде розташовано вздовж траси. Звичайно тут виникне і правове питання, оскільки будівлі на ділянках мають приватну власність. Але є закон, який дозволяє вилучати землю, якщо це необхідно місту. Звичайно в такому випадку без грандіозного скандалу не обійдеться.   

Існує і третій варіант організації з’їзду-заїзду на міст — через будівництво траси в межах санітарної зони залізничних колій. Але і тут люди змогли набудувати собі житло, та отримати документи на власність. І для них ситуація найбільш вразлива, бо держава може забов’язати власника знести свою будівлю, яка побудована в санітарній зоні чи в межах так званих червоних ліній, і далеко не факт, що власник отримає замість штрафу якусь компенсацію.

«Ми, жителі Воскресенки, а саме будинків по проспекту Алішера Навої, бульвару Перова, вулиці Воскресенської, категорично проти будівництва автомагістралі Подільсько-Воскресенського мосту під нашими вікнами! — висказала позицію жителів Воскресенки пані Ганна. — Жителі Райдужного масиву, що ініціюють розв’язку на Перова-Навої, виступають начебто і від нашого імені, але ми неодноразово вказували на те, що не згодні із цим проектом. Озеро Радунку, безумовно, потрібно максимально захистити від шкідливих вихлопів від автомобілів! Але за рахунок кого і чого? Жителів Воскресенки і Паркових озер? Пацієнтів дитячої лікарні? Знищення нашого лісу і парку Перемога? Проспект Навої значно вужчий від вулиць Стальського-Микитенко, відстань від будинків до автотраси також треба враховувати. Ми і наші діти не хочемо дихати шкідливими вихлопами автомобілів. І розуміємо, що жителі Райдужного масиву також виступають проти будівництва з тої ж причини». 

Місцеві мешканці також наголошують, що на Алішера Навої знаходиться багатопрофільна дитяча лікарня. Таким чином магістраль навіть з теоретичною пропускною здатністю у шістдесят тисяч машин на добу не буде сприяти одужанню маленьких пацієнтів. «І яка користь від автомагістралі, якщо вона пройде по Алішера? Куди буде спрямовано потік машин? На Миропольську — там і так біля ринку Юність неможливо проїхати! Або далі — на Братиславську? Тоді скільки ж потрібно буде вирубати дерев, щоб це здійснити?!», — задали питання учасники зборів.

Взагалі навіть після зустрічі з мостобудівником Петруком запитань про цей об’єкт не стало менше. Наприклад, де метро, яке з самого початку будівництва обіцяли жителям Райдужного масиву?  На сьогодні у фактичних планах київської влади метро немає і близько. Теоретично в складі мостового переходу може бути побудована лінія метрополітену. Але, зі слів самого Петрука, зараз метро на Троєщину — це маркетинговий хід, який вже став мемом, а не фактичне транспортне рішення.  

Цей міст проектували, щоб розвантажити дороги столиці? Ні. При існуючих варіантах з’їзду-заїзду на міст з боку Лівого берегу, завантаженість його складе 20-25% від можливої. Машини просто не зможуть потрапити на міст, бо для цього доведеться відстояти у пробці на вузьких вулицях, які будуть вести на міст. Але з урахуванням забудови урочища Горбачиха сенс у з’їзді-заїзді з цього боку є.

А де ж буде з’їзд з іншого боку? Там заїзд начебто планувався з Межигірської. Сьогодні це також фізично неможливо. Там —  історичні малесенькі провулочки Подолу, а з боку «Старого Подолу» як раз почали будувати елітний житловий комплекс, про що ми писали в матеріалі «У заповіднику «Стародавній Київ» будують ЖК для мільйонерів».

Резюмуючи, маємо зазначити, що пункт другий Ст.17 Закона про містобудівну діяльність свідчить: Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади. Громади, а не забудовника, чи тих, кому конче потрібно просто освоїти багатомільйонні кошти. «Активні Громадяни» опитували жителів декілька мікрорайонів Лівого берега і не знайшли жодного, кому був би дуже потрібен Подільсько-Воскресенський міст. Ми продовжимо слідкувати за ситуацією і поцікавимося ще й думкою жителів Подолу — але, якщо їм так потрібно попасти до Лівого берегу, то, можливо, тому, що тут ще залишилися якісь клаптики природи.

І не будемо забувати про Труханів острів — клаптик незайманої природи в центрі столиці. Всім зрозуміло, що після будівництва мосту, тутешню екосистему фактично буде знищено. Забудовники давно намагаються проникнути на острів і бодай як там зачепитися — Подільсько-Воскресенський міст надасть їм таку чудову можливість. На Трухановому немає жителів, які встануть на захист острова. А птахи та звірі не мають конституційних прав і не скликають громадські слухання.

Підсумком зборів громади Микільської Слобідки стало рішення про підготовку громадських слухань на рівні всього Києва. Але в успіх зборів на рівні столиці мало хто вірить. «Судячи з усього, забудовники змовились стикнути лобами жителів Воскресенки й Райдужного — і їм це майже вдалось. Тепер ще підключаться Русанівські сади і Слобідка. І все, ми пересваримось, а забудовники будуть робити, що забажають. Ми повинні згуртуватися не проти одне одного, а проти забудовників, які спаплюжують наше місто!», — такий висновок зробила місцева мешканка Ганна.

Тетяна Ступнікова

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *