Блог: Эволюция Майдана – от палаток, похорон революционеров до рекордного протеста через голосование. Нам бы и это не упустить…
22.04.2019
Готуємося до захисту сон-трави
23.04.2019

Озеро Глинка готують до забудови. Мешканці будинків на небезпечному схилі отримали нові вікна

Місто Київ розташоване в межах так званої Придніпровської зсувної зони, що розвинулася в межах двох геоморфологічних одиниць Придніпровської височини та Придніпровської низовини, роз’єднаних давнім тектонічним розломом, на поверхні якого нині протікає річка Дніпро. Означені умови, а також особливий склад підстилаюючої поверхні — крихкі в своїй основі лісовидні суглинки і супіски — зумовили суттєве поширення на території столиці зсувних процесів, що за останні 50 років стали майже повсюдними. В середньому на рік, в залежності від ділянки, Київ «сповзає» на 1,5-2 см. Особливо ці процеси активізувалися в останні роки, у зв’язку із хаотичною і не узгодженою зі спеціалістами забудовою міста.

Нещодавно столичну інтернет-спільноту сколихнула звістка про чергову спробу забудувати схил над мальовничим озером Глинка, що в Печерському районі столиці. Декілька років тому озеро і ділянка на цьому схилі були огороджені парканом з написом міської комунальної служби Києва, яка, як вказувалося на паркані, збиралася лише провести роботи з укріплення схилу. А недавно  ймовірний забудовник виставив візуалізацію проекту із забудови цієї огородженої ділянки на одному із сайтів з продажу нерухомості. На самій ділянці на місці знесеного кафе вже побудовано приміщення для продажи квартир у новобудові.

«Активні Громадяни» вирішили для початку довідатися думку жителів, які мешкають в 50 метрах від обриву у стареньких дев’ятиповерхівка і які раніше вимагали від влади щось зробити зсувними процесами під їх  будинками. А наразі вони отримали перспективу сусідства з черговим будівельним монстром, що вже невдовзі може постати на бульварі Дружби Народів.

«Так и что?? Пусть строят. Они же не просто так. Они укрепят там что надо и построят, а нам, вон, они окна поставили, ремонт сделали в парадном», — поділилася радісною новиною місцева жителька Лідія Анатоліївна. Жінка визнала, що активізація «забудови» майданчика над озером у часі дивним чином збіглася з початком ремонтно-оздоблювальних робіт у під’їздах довколишніх будинків.

Така цікава закономірність здивувала нас не менше, за пенсіонерку, адже програма із заміни старих віконних гарнітур на сучасні металопластикові склопакети — є загальноміською програмою з виділеними під це бюджетними коштами. А ремонти в під’їздах здійснює керуюча компанія з обслуговування будинку за зібрані з наш кошти та в порядку черговості, однак, аж ніяк не забудовник. Наші слова підтвердили і в КМДА, куди «Активні Громадяни» звернулися за роз’ясненнями з приводу, хто і як проводить заміну вікон у будинках та ремонтні роботи у під’їздах.


Що ж, поглянемо, чи решта будинків мають такий же причепурений вигляд, як будинок Лідії Анатоліївни. Виявилося, що дивним чином будинки, що знаходяться в безпосередній близькості до майбутнього будівництва нового житлового комплексу мають всі ознаки повноцінного косметичного ремонту – це будинки за адресою булв. Дружби Народів, 4/6, пров. Філатова, 3/1, вул. Остапа Вишні, 3.

А от будинок за адресою бул. Дружби Народів, 6, що знаходиться всього лиш у 100 метрах від групи відремонтованих будівель, судячи з усього, не був таким прихильним комунальникам, що і мають займатися ремонтом і облаштуванням будинків, які перебувають на їх обслуговуванні.

Що ж до самого будівельного майданчику, то на ньому ми… теж зустріли комунальників – працівників КП УЗН Печерського району, що втім відмовилися пояснити причини свого перебування біля майданчика, яке вже має усі ознаки комерційного будівництва.

На майданчику, де нині працюють комунальники, міститься єдина інформаційна табличка, яка сповіщає про те, що на цій території здійснюються… протизсувні роботи (!).

Втім, певні підозри щодо достовірності розміщеної інформації виникають, коли бачимо розміщене будівельниками на території «робіт з укріпленні», що вкрай нагадує майбутній відділ продажів. Ще більші сумніви щодо кінцевої мети такого от будівництва викликає те, що згідно даних публічної кадастрової карти України цільове призначення земельної ділянки уже змінено на «житлова забудова», а сама ділянка перебуває у приватній власності.

Щоправда, так було не завжди. На мапі 1894 року землі довкола нинішнього озера позначені, як територія цегляного заводу підприємця Субботіна. Власне, на той час і самого озера ще не існувало, а на його місці поступово розростався глинодобувний кар’єр.

З часом завод припинив своє існування, виробничі будівлі були розібрані, а на місці добутку будівельного  матеріалу утворилося величезне озеро шириною до 25 і глибиною до 10 м.

Іронія долі, однак те, що колись створило мальовниче озеро, зрештою, може його і згубити. Адже, одна із концепцій забудови території передбачає осушення озера та створення на його місці скверу. Аналогічні ідеї лунали ще в радянський період. Було навіть кілька спроб розпочати реалізацію цього амбітного проекту. Однак, повсякчас на заваді людині ставала природа.

Справа в тому, що хоч озеро має і штучне походження, проте, живиться чистою джерельною водою, горизонт залягання якої свого часу «перечепили» заводчики. Кожного разу, коли з озера починали відкачувати воду вона без проблем відновлювала свій об’єм за рахунок підземних джерел. Максимальний результат, що тоді досягли будівельники – це пониження рівня на 5 м, далі — «точка базису», коли швидкість відкачування води приблизно співпадає з швидкістю наповнення улоговини озера.

Нагадаємо, що це вже третя спроба забудувати схил над озером Глинка, перші дві спроби — у 2015 та 2017 роках для забудовників закінчились нічим. Тоді міський голова Віталій Кличко особисто пообіцяв громаді, що схил укріплять, а на місці будівельного майданчика з’явиться новий сквер. На реалізацію цього проекту з міського бюджету тоді було виділено 65 млн гривень. Наразі виходить, що ці наші з вами кошти пішли на підготовчі роботи для возведення нового комерційного житлового комплексу?

Схожа проблема спіткала і жителів київського мікрорайону Мишоловка. Місцеві мешканці уже більше як 10 років повільно спостерігають за тим, як їх домівки поволі сповзають в інше озеро.

«Эти озера они же возникли как – еще до войны тут были кирпичные заводи, они добывали глину… Заводы закрылись, карьеры заполнила вода, но с тех пор никто и никаких укрепительных робот не производил. Оно так и стояло и постепенно сползало. Последний серозный оползень случился в 2017 году, во время летних дождей, тогда метра 3 сошло в озеро», – розповів нам місцевий мешканець Олександр.  «Приезжала тогда комиссия с Голосеевской администрации, что-то там померяли, позаписывали, но ничего с тех пор никто не делал».

Нині люди з острахом чекають кожної нової весни і кожної літньої чи осінньої зливи – висота від краю схилу до урізу води більше 15 м, а відстань від краю схилу до вулиці Корчуватської, на якій знаходяться житлові будинки – не більше 10 м!

Щоб наочно показати всю небезпечність ситуації, «Активні Громадяни» вирішили провести невеличкий експеримент. Ми відібрали фрагменти породи зі зсувонебезпечних схилів на Печерську та Мишеловці, і в мікромасштабі спробували відтворити вплив двох основних руйнівних факторів для такого виду порід (легкосуглинкових) – гравітаційний тиск і розчинну дію води. Наступне відео наочно демонструє, що відбувається з породою на схилах, якщо не проводити відповідні протизсувні та укріплювальні роботи.

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *