Острів президента: нові ЖК навколо старих будинків, де постійно зникає опалення та газ

На Рибальському острові, що в Подільському районі міста Києва кипить зведення нового мостового шляхопроводу. Влада займається проведенням інфраструктури на островів, який поступово перетворюється на житловий комплекс, проте оновлення старих житлових будинків не здійснювалося, здається, ще з часів хрущовської «відлиги».

Журналісти «Активних Громадян» вирішили на власні очі побачити усі переваги та недоліки життя на Рибальському острові, більшість промислових об’єктів якого нині належить корпорації чинного президента України Петра Порошенко. Зокрема, материнському фонду Порошенко належать контрольні пакети акцій розташованого тут ВАТ «Завод «Ленінська кузня». 

Можна навіть сказати, що острів це свого роду держава в державі, де живуть і працюють співробітники однієї корпорації. Втім, як показали результати першого туру президентських перегонів «острів’яни», надали перевагу головному опоненту Петра Олексійовича у другому турі – Володимиру Зеленському. З чим це пов’язано та наскільки добрим господарником є Порошенко далі в матеріалі.

На перший погляд – тут справжній райський куточок для тих, хто втомився від скаженого ритму та галасу великого міста. Це затишне, спокійне та майже безлюдне місце. Щоправда, віковий стан будинків справляє враження такого собі типового радянського міста. Подекуди будиночки настільки старі та запалі, що, здається, їх не ремонтували ніколи. Усе це схоже радше на провінцію, аніж на колись промисловий район столиці, єдиний вагомий для населення об’єкт тут – завод Кузня на Рибальському, що пропонує робочі місця, заради яких, власне, сюди й переїжджають люди з інших мікрорайонів Києва.

Ми зустріли привітного працівника цього заводу і мешканця одного з гуртожитків Дмитра, який люб’язно розповів про життя на «президентскому острові». «Тут спокійно, тихо, мені це подобається. Але є претензії до інфраструктури – усе застаріле, тут щось тече, там щось риють, опалення не завжди працює. Було б добре усе перебудувати, і тоді район набуде набагато кращого вигляду. Крім того, дуже бракує станції метро», – поскаржився Дмитро.

На запитання про його політичні вподобання, Дмитро відповів, що голосував за зміни в державі, а те, що на виборчій дільниці Рибальського переміг Зеленський – його не дивує: «Люди втомились так жити». Передвиборча компанія, як здається Дмитрові, ніякого позитивного впливу на рівень життя на Рибальському острові не мала.

Далі перед нами відкрився некращий краєвид. Хіба-що ми зауважили, що біля багатьох під’їздів граються дітки, що справляє враження, ніби більшу частину населення складають молоді сімейні пари. Часто проходили повз нас молоді жінки з дитячими візочками.

Одну з таких молодих мама нам вдалося розпитати про її враження від життя на Рибальському. «В цілому все добре. Район спокійний, затишний. Звичайно, деякі побутові питання часом завдають незручностей, як-от відсутність місць дозвілля для дітей. Лише минулого року облаштували дитячий майданчик – і на тім дякуємо», – розповіла нам Наталія.

У відповідь на питання про політичні дебати, вона лише усміхнулась: «Що вони можуть змінити?! Тут уже давно все куплено, можливо тільки через кілька років побудують нові будинки, сюди переїде більше людей, і тоді життя тут стане комфортнішим», – вважає жінка. Свою прихильність Наталія надає чинному президентові, оскільки, з її слів, він багато чого таки зробив для країни.

Ми познайомилися ще з однією усміхненою молодою жінкою Тетяною. Вона на життя на Рибальському не скаржиться, усім задоволена. Тетяні подобається, що район розміщений близько до центру. Заважає лише нагромадження працівників, які приїжджають на активне будівництво, що розгорнулося обабіч старих житлових будинків. Інфраструктура незручностей їй не завдає. Зі слів Тетяни, це спокійне і цілком придатне для виховання своїх дітей місце. Вона живе тут уже дев’ять років, і за увесь цей період у неї не виникло претензій. Щодо президентської кампанії, то на виборчу дільницю жінка не ходила – ніколи: сім’я, діти…

Справжнім людським оазисом на здебільшого безлюдному промисловому острові є зупинка єдиного постійно діючого автобусного маршруту № 53. Саме там ми перехопили ще кількох приємних жіночок. Одна з них – Євгенія Олександрівна, прямувала додому зі своїм чоловіком Михайлом.

«Враження від проживання на Рибальському острові дуже погані. Ми живемо тут уже 34 роки. З побутових проблем – часто витікає каналізація, вода стоїть просто під вікнами житлового будинку. Люди скаржаться, скарги доходили навіть до мера, але їх ніхто не розглядав. Комунальні служби взагалі дуже погано працюють, попри те що мешканці сплачують непомірно високі тарифи! Буває, що по чотири дні немає газу! Порівняно з тим, що було раніше, звісно, стало гірше – будинки тепер в аварійному стані, усі зацвілі пліснявою та грибком», – каже Євгенія Олександрівна. На виборах вона з чоловіком голосувала за «слугу народу». Каже, що роботу бізнесменів-господарників вона вже бачила впритул і з неї того вистачить: «Може хоч на схилі життя поживемо трошки, як люди».

Катерина Петрівна саме поверталася зі свого приміського будиночка, коли ми попросили її дати коментар. Катерина переїхала сюди з мікрорайону Троєщина. Ми попросили порівняти життя у попередньому районі із життям тут.   Катерина   Відповіла: «На Троєщині було набагато краще. Там чисто, а тут прибирають лише раз на три місяці, хоча ми сплачуємо величезні кошти за комунальні послуги. Можливо, з приходом нової влади якісь зміни і відбудуться, тому я голосувала за Зеленського. Він з ним не зв’язаний з усіма, може що зробить на краще. Але ж мені уже 72 роки, чи дочекаюсь я того краще? Навряд чи вибори щось змінять – лише брудом поливатимуть одне одного. Нове будівництво, звичайно, дуже вплинуло на нас – уся пилюка і бруд потрапляє до помешкань через вікна, дорога тепер проходить впритул до будинків, і це дуже небезпечно. Нас повинні були виселяти ще при Олександрові Омельченко, проте досі ніхто цього не зробив. Що поробиш, жити ж якось потрібно».

В цілому, мешканці лише підтвердили перше враження від району – більшості заважає будівництво, добробутом населення ніхто не займається, що вже й казати про культурний розвиток. Проте усі тут доволі оптимістично налаштовані – вірять, що колись їхній район таки облаштують належним чином, створивши усе необхідне для комфорту громадян, і він буде процвітати.

Про ситуацію навколо президентської фабрики «Рошен» читайте в нашому матеріалі «Що Порошенко наплутав зі «сліпим трастом»?

Валерія Криворучек

Дмитро Перов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *