Уповноважена Л. Денісова намагалася через апеляцію боротися проти прав людини, але…
15.11.2019
Приклад «розпродажу» державного майна, прозорості Prozorro та питання до Голови ФДМУ Сенниченко
20.11.2019

Нові обличчя уряду, котрі діють як старі та ще і виконують їх рішення

14 листопада 2019 року Мінекономіки визначилося щодо державних підприємств. Нові обличчя зазначили, що 766 — це стратегічні підприємства, які залишаються у державі та 1006 на приватизацію, з яких 737 вже погоджено на приватизацію. Звертаю увагу, що Мінекономіки зазначило про загальну вартість активів 737 підприємств складає понад 12 млрд. грн. ( посилання http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=d865e55b-4756-474c-a3a9-ef86a1c34191&title=766-DerzhpidpriemstvPogodzhenoMinekonomikiNaPrivatizatsiiu).

Після ознайомлення з такою новиною склалося враження, що колись вже читав такі плани Уряду та пригадав, що у листопаді 2017 року саме про такі плани писав у своїй статті : «Реформатори» готують розпродаж державного майна України, завдяки законопроекту Гройсмана №7066». У тій статті було зазначено:

«9 листопада 2017 року Прем’єр-міністр у своєму виступі при розгляді законопроекту Верховною Радою України зазначив, що «3,5 тисячі державних підприємств генерують збитки державі і прибутки тим, хто навколо цих підприємств годується». Він також зазначив, що прийняття цього законопроекту стане «міцним кроком щодо антикорупційної політики у державі». Те, що одним з джерел корупції є державні підприємства –  це єдина правда щодо стану речей у сфері приватизації та управління державною власністю, яку висловив нам Прем’єр-міністр

Щодо наміру боротьби з корупцією у державному секторі економіки за рахунок «швидкої приватизації» – у «реформаторів» є купа протиріч між їхніми заявами та діями.

Мінекономрозвитку, на відміну від заяви В. Гройсмана та досвіду провідних країн Європи (Польща контролює 40 підприємств, в країнах Балтії – не більше 30 підприємств), наголошує про намір залишити у державній власності більше 700 державних підприємств (враховуючи концесію). І незрозуміло, навіщо залишати таку велику кількість державних підприємств на яких присутня корупція та які генерують збитки державі.

Ця історія почалася з 04 липня 2017 року, коли  КМУ схвалив пропозицію Мінекономрозвитку щодо поводження з державними підприємствами. Ухвалений документ, так званий тріаж (від англ. triage — медичне сортування) визначає, які державні підприємства в довгостроковому періоді повинні залишитись у державній власності, бути передані в концесію, приватизовані або ж ліквідовані (https://www.kmu.gov.ua/news/250107911) .

Далі  в новинах Уряду зазначається, що державні підприємства є невичерпним джерелом фіскальних ризиків. Фінансові проблеми державних підприємств зрештою стають проблемами бюджету і висмоктують кошти, які могли би бути використані на більш важливі речі, ніж порятунок хронічно неприбуткового бізнесу, — пояснює перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов — Саме тому нам необхідно радикально скоротити кількість державних підприємств, а частину передати в концесію”.

Потім Уряд інформує про плани щодо держпідприємств: в державній власності мають залишитись 15 особливо важливих державних підприємств та 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. Це компанії, що є державними природними монополіями (НАК “Нафтогаз України”, ПАТ “Укрзалізниця” та інші), або ж виконують суспільно важливі функції в оборонній сфері, сфері охорони здоров’я, стандартизації та метрології, соціальної політики та інші, тим самим надаючи державі інструменти для виконання своїх функцій.

359 об’єктів державної власності необхідно передати у концесію. До таких об’єктів належать аеропорти, лісові господарства, автомобільні дороги та ін.

Відповідно 893 об’єкти підлягають приватизації.

09.11. 2017 року Мінекономрозвитку у своїй новині оприлюднює групу підприємств, що підлягають продажу, визначена у стратегічному баченні Уряду щодо поводження з державними підприємствами «triadge». З доданої таблиці ми бачимо, що вартість активів 893 об’єктів на приватизацію складає 189,4 млрд. грн. та підтверджується що маємо 15 стратегічних підприємств.

І повертаємося до новини Мінекноміки від 14.11.2019 року – вже стратегічних підприємств стало 766, а було у 2017 році -15. Але в 15 стратегів входили і Укрзалізниця, Укрпошта та повністю Нафтогаз – зараз у нових обличь їх в списку немає. Якщо порахуємо підприємства, які залишаються у володінні Держави, по планам Уряду 2017 року то отримаємо 737 підприємств. При нових обличчях у 2019 році цей показник став 766 підприємств.

Вам не здається, що рішення нових обличь Уряду дуже схожі з рішеннями старих обличь, але є відмінності по відношенню до деяких стратегічних підприємств та 20 підприємств «Укроборонпрому» — нові обличчя їх вирішили приватизувати.

Нові та старі обличчя однаково заявляли та заявляють про велику корупцію в державному секторі економіки та про необхідність проведення масштабної приватизації. Так і зараз виникає старе питання – навіщо залишати 766 підприємств, якими держава не в змозі якісно управляти та отримувати прибуток, навіщо залишати корупцію і кому це потрібно?

Але дивує відмінність в вартості активів підприємств на приватизацію: у 2017 році активи 893 ДП мали вартість 189,4 млрд. грн., у нових обличь загальна вартість активів 737 підприємств вже має вартість тільки понад 12 млрд. грн. Виникає питання — як сталося таке зменшення  чи нові обличчя підготували розпродаж державних активів?

На цей час ми маємо результати масштабної приватизації від старих обличь – про що докладно викладено у статті «Про досягнення у приватизації «реформаторів», які призначили нового голову ФДМУ» (http://www.gromada.top/pro-dosyagnennya-u-privatizaciї-reformatoriv-yaki-priznachili-novogo-golovu-fdmu/). При плані надходжень від приватизації на 2018 рік у сумі 21,3 млрд. грн старі обличчя спромоглися дати надходження до бюджету від приватизації 0,268 млрд. грн.- всього біля 1,2 % від плану.

Тому можна прийти до висновку — плани, програми та заяви нових обличь співпадають з старими обличчями. Але які будуть результати надходжень від приватизації? Та при цьому виникає стурбованість щодо великої різниці вартості активів ДП до приватизації у 2017 та у 2019 році.

Тому треба контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права, за прозору приватизацію, за надходження до бюджету, боротися проти виникнення монополізації (олігархізації) та боротися проти свавілля чиновників.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Качур Д. М. член Громадської ради при ФДМУ, голова Правління ГО «Офіцери, громадяни, вільна Україна»  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *