«Першим ми відстояли поховання солдат Другої Світової. Як я міг допустити наругу над цим місцем?!» — ірпінський правозахисник Лаврентій Кухалейшвілі
21.12.2018
Як вкрали водонасосну станцію на Русанівці: за 902 грн продавали рухоме майно, а віддали усю будівлю
22.12.2018

На заяви громадських діячів про конкретні злочини НАБУ реагує… відписками

На минулому тижні «Активні громадяни» уже розповідали про «успішність» розслідування корупційних справ щодо топ-чиновників в Україні (Як в Україні корупціонерів «саджають»: свідок «діамантових прокурорів» ховався три роки, глава апеляційного суду втік в РФ, нардеп – до Європи ). Кримінальні провадження відкриваються, але невдовзі чиновники без особливих проблем повертаються на займані раніше посади завдяки судам. І якщо злодіяння чиновників вищого рангу не завжди, але все ж привертають увагу слідчих відповідних органів – Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) і Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), то «грішки» їх молодших за рангом колег не викликають жодного інтересу новоспечених борців з корупцією.

Воно то й не дивно – як правило, коли десь у верхах виникає непряма зацікавленість когось змістити, все вирішується доволі швидко, а головне – ефективно, бо в такому разі вся ініціативність йде з гори, а як то кажуть — «в першу чергу бережи голову», по якій потім можуть й «настукати» згори. Громадські активісти ж не маючи жодного адміністративного впливу на чиновників, залишаються зі своїми численними зверненнями десь глибоко внизу цієї анатомії, приблизно нижче поясу, можливо й під ногами. Такий стан справ поступово стає звичним для багатьох, що не може не викликати обурення громадськості. Одним із проявів громадської реакції на таку ситуацію і стала акція,  що відбулася в четвер під стінами НАБУ.

«На жаль, ми бачимо, що з 2017 року нічого не зрушилося, тому що жодна особа, яка видавала дозволи на забудову, жодна посадова особа, яка не реагувала на наші звернення, на сьогодні, не притягнута до кримінальної відповідальності», — пояснює мету зборів під стінами НАБУ організатор пікету голова ГО «Барви життя», досвідчений борець із незаконними забудова Лідія Гончаренко.

Громадській діяч говорить про, на жаль, доволі розповсюджену нині практику НАБУ та САП – від пересічних громадян при подаче заяви про підозру на вчинення злочину, вони «вимагають» детального обґрунтування складу корупційного злочину у діях конкретних посадових осіб з обов’язковим повідомленням фамілій осіб, яки вчинили злочин. Інакше заяви громадян наразі приречені на «відписку».

Є два основних види відписок:

— у заяві/зверненні не викладено об’єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень підслідних НАБУ;

—  у заяві/зверненні не викладено об’єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.      


У першому (кращому) випадку таку заяву направляють за підслідність до Нацполіції. У другому (гіршому) – заява розглядається на місці і за результатом розгляду надається офіційна відповідь-відмова у відкритті кримінального провадження. Окрім того, іноді заяви просто мусують, долучаючи їх до вже відкритої справи, при цьому зв’язок обставин викладених у такій заяві може співвідноситься з фабулою самої справи приблизно як «гірке» і «темне» або як «палиця» і «оселедець» одного із героїв відомого нам твору Корнея Чуковського. Схожа ситуація виникла і зі зверненням Миколи Ніконоровича, професора кафедри геоінформатики, доктора геологічних наук, голови органу самоорганізації населення «Квартал «Пушкінська-Червоноармійська».

«Раз ви залучили наші матеріали по суддям до справи по забудовам, то тут ракурс міняється. У нас купа доказів саме по тих конкретних особах, які вкрали, які підробили документи і так далі. Я ж орієнтувався на те, що ви відкриєте провадження на тих продажних суддів, її садовить треба, а ви не садите!», — обурюється Миколи Жуков на особистому прийомі у детектива НАБУ Олексія Соснова. Пан Жуков намагається врятувати від знищення пам’ятку архітектури садибу  Міхельсона (Пушкінська, 37), яка незаконним способом опинилася у приватних руках.

Олексій Ігорович Соснов ще з 2017 року веде об’єднану справу по незаконним забудовам у кримінальному провадженні №520170000000061, до якого власне і долучаються інші заяви активістів по проблемам незаконних забудов у столиці. А ці забудови підпадають під різні законі. Наприклад, садиба Міхельсона є пам’яткою архітектури, ряд забудов в зелених зонах регламентуються законами про збереження довкілля, інші – про охоронні зони інженерних споруд, тощо. На зустрічі представник головного антикорупційного органу України так і не зміг назвати конкретних критеріїв, за якими одні заяви щодо протиправних дій конкретно визначених осіб за результатами розгляду, долучають до справи, а інші ні. «Місяць тому Ви приходили, ми Вас допитали, матеріали до справи долучили. На жаль, Ви у нас не один і справа. Чогось не буде вистачати – я вам зателефоную, викличу, ви мені принесете», — все, що зміг розтлумачити громаді детектив Соснов.

Однак, громадськість така відповідь уповноваженої на боротьбу з корупцією від її імені особи вочевидь не задовольнила. «Та щось не віриться. Ось ці люди (вказує на присутніх – Авт.), кожен із них несе вам купу фактів про вкрадені у держави кошти, повідомляє про купу злочинів з доказами – вам тільки розкласти «по полочкам» і «штампувати», пробачте мені. Ви хоть одного притягли, хоч одного посадили?!, — обриває спіч антикорупційника професор Жуков. — Моя кінцева мета, щоб ви сформулювали остаточний висновок про висунення підозри особі, яка вкрала у міста Києва . І це не забудовник вкрав, це посадова особа, яка все їм попідписувала».

Водночас, позиція правоохоронного органу з приводу зауважень громадськості щодо швидкості та якості розслідування окремих злочинів, є більш ніж однозначною: «Ми в рамках своїх розслідувань звертаємося за висновками до відповідних експертів, проводимо необхідні експертизи. Такі експертизи в середньому тривають біля року, таких експертиз може бути кілька, а це все час. Нас всього трохи більше 200 людей – все не встигаємо». Дійсно, завантаженість СПА та НАБУ останнім часом значно зросла – лише за останній місяць у роботі детективів НАБУ та прокурорів САП знаходилось 726 кримінальних проваджень, в яких 159 особам уже оголошена підозра.

Однак, у громадськості є своя думка з цього приводу: «Треба підбадьорити слідчих, — вважає голова громадської організації «Стоп свавіллю» Сергій Северин, один із найактивніших борців за відставку екс-очільника Державної архітектурної-будівельної інспекції (далі — ДАБІ) О.В. Кудрявцева, який і видавав дозволи на скандальні забудови, що нині досліджуються детективами НАБУ. — Сьогодні прийшли подати нові факти порушень закону саме Кудрявцевим, вимагаємо щоб його притягнули до відповідальності передбаченої антикорупційним законодавством, адже за останні 4 роки дуже зросла кількість незаконних забудов і за це безпосередньо відповідальна особа, яка очолювала державну структуру, яка була Головою ДАБІ. Просто звільнення недостатньо, сьогодні ми вимагаємо притягнути Кудрявцева до відповідальності за незаконні забудови». (Голова ДАБІ назначив зустріч і зник, а його підлеглі зачинили двері )

Зрештою, головною проблемою взаємодії САП і НАБУ з громадськістю, на сьогодні, все ж залишається відсутність бажання чути людей, а точніше бачити конкретні факти корупційних правопорушень за обставинами, викладеними у зверненнях громадян та громадських діячів. З одного боку, невелика кількість працівників та інтенсивність процесу перевірки кожної обставини кожної справи виключає фактичну (фізичну) можливість детального розгляду кожної заяви у розрізі прямої необхідності довстановлювати обставини справи, доопрацьовувати юридичне обґрунтування наявності складу саме корупційного злочину. З іншого боку, це аж ніяк не може слугувати виправданням правоохоронних органів, а тим паче бути підставою для «відписок» про відсутність складу злочину, там де він, з точки зору пересічних громадян (та й здорового глузду), є очевидним.

Дмитро Перов

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *