Анонс: 10 грудня пройде друга конференція «За історичний і природний Київ. Незаконні забудови — причини, наслідки, вихід з кризи»
05.12.2018
Биківня та Березняки VS ДАБК
05.12.2018

На Київщині громадські активісти зупинили незаконний видобуток торфу, який тривав лише добу

Лише добу, 2 грудня, змогла протриматися спецтехніка та самоскиди на заплаві річки Ірпінь, де намагалися невідомі особи налагодити масштабний видобуток торфу. За цей час відкритим способом вони встигли видобути близько 200 тон корисних копалин, що є невід’ємною частиною екосистеми річки та уберігають довколишні садиби від підтоплення. По приблизним оцінкам, було підготовлено до вивозу торфу на 1 млн гривень. А діли місцеві мешканці звернули увагу на те, що відбувається, та викликали поліцію.

«Дізнався я про цей незаконний видобуток 2 грудня від місцевих мешканців. Одразу сюди приїхав. На місці побачив, що дійсно є екскаватор, є вагончик, є вантажівки, на які відразу грузили торф і вивозили, а натомість привозили сюди будівельне сміття», — пояснив ситуацію «Активним громадянам» голова правління Київської обласної громадської організації «Громадський рух захисту зелених зон Київщини» Лаврентій Кухалейшвілі.

«Я одразу викликав поліцію, — продовжує активіст. — Вона довго їхала, але таки приїхала. З’ясувалося, що трактор працює без документів, його було опечатано і наразі він тут так і стоїть. Склали необхідні процесуальні документи, опитали свідків, мене, як заявника. Вчора (3 грудня – Авт.) ми контролювали, щоб трактор звідти нікуди не поїхав, оскільки він опечатаний і є фактично знаряддям вчинення злочину».

Зранку 4 грудня «Активні громадяни» разом з Лаврентієм Кухалейшвілі навідалися до прокуратури міста Ірпеня, щоб почути офіційну позицію органу щодо ситуації, і скоординувати зусилля активістів та правоохоронних органів щодо якнайшвидшого вчинення дій реагування на злочинців.

На той час у місцевій прокуратурі конкретної інформації щодо вирішення ситуації отримати нам так і не вдалося. Заступник начальника Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Максим Роговенко послався на відсутність «на руках» матеріалів справи, що ще не були їм передані поліцією, та порадив писати нові заяви. Заяви про злочин, передбачений ст. 239 (забруднення або псування земель) та ст. 239-1 (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель), були написані паном Лаврентієм прямо на місці і передані керівництву прокуратури. «Будемо добиватися порушення кримінальних справ по цим двом статтям і притягнення до відповідальності винних осіб», — пояснив активіст.

Після візиту до прокуратури ми з Лаврентієм Кухалейшвілі відправилися безпосередньо на місце подій, щоб на власні очі пересвідчитися, що роботи на заплаві річки припинені та оцінити реальний масштаб завданої шкоди.

«Масштаби самі бачите. Довжина — 100 м, ширину хотіли зробити стільки ж, то разом десь гектар. То загальна вартість вкраденого торфу тільки за сутки десь 500 000 – 1 000 000 грн», — коментує вже на місці подій голова громадського руху.

«В чому, власне, полягає небезпека такого видобутку для громадян?», — запитую представника інпенської громади.

«Всі ми розуміємо, що за цією крадіжкою торфу будуть виникати намагання забудувати територію. Але на заплаві річки Ірпінь категорично будувати не можна! Це призведе до неймовірної екологічної катастрофи не лише для мешканців Ірпеня, а й самого Києва, це незворотні наслідки, — каже Кухалейшвілі. — Боремося далі, однозначно ці незаконні дії викликали обурення в мешканців Ірпеня».

 Нашу розмову раптово перервав охоронець, що вийшов зі своєї бутафорської фортеці – будки, встановленної на місці незаконного видубутку. Він підійшов і… попросив цигарку.

«От бачите, не забезпечують своїх же людей самим необхідним, — посміхається Лаврентій. — Подальші дії будуть спрямовані на те, щоб не допустити тут жодних забудов. Якщо контролюючі органи не зможуть це забезпечити, то ми, як громада міста Ірпеня, це зробимо! Людей, яких цей факт обурює — величезна кількість. Це помітно навіть по Фейсбук — більше 200 репостів, більше 1000 людей це побачило».

Запитую: «А як Вам вдалося вмовити поліцію зреагувати так швидко, а головне ефективно — за один день всі роботи були зупинені, поділіться своїм секретом».

«Секретів нема — це систематична робота. Наша діяльність по збереженню зелених зон Ірпеня, боротьба з незаконною забудовою, ведеться уже протягом 7 років. Всі про цю діяльність знають, всі — поліція, прокуратура… Ми маємо дуже хорошу, позитивну репутацію. Тобто ті зелені зони, що ми зберігаємо рокам, вони всі живі, ніхто там не будується, попри те, що вони фактично вже давно вкрадені і у людей існують акти на цю землю. Теж саме і з заплавою. Всі знають, що якщо ми беремося за якусь справу – ми доводимо її до кінця, — до логічного кінця. Просто вже неодноразово піднімалося питання, що поліція не реагує і були величезні скандали, і тому поліція просто не хоче з активістами в Ірпіні сваритися і накликати на себе проблем», — посміхається Кухалейшвілі.

Наостанок Кухалейшвілі прокоментував також можливу долю житлової забудови, що активно наступає на заплаву по інший беріг річки: «Що я можу сказати людям, які там куплять квартири? Будинок піде тріщинами і вони по-суті за свої гроші отримають купу будівельних матеріалів. Ніхто ці будинки в експлуатацію не введе».

Зазначимо, що заплава річки Ірпінь є унікальною торфово-болотною екосистемою, тут поширені 5 різних видів торфу, які належать до низинного типу, лісо-драговинного та драговинного підтипів. (фото 8) Види низинного торфу утворені евтрофними (від греч. eutrophia — хороше живлення) рослинними угрупованнями, які розвивались тут протягом тисячоліть в умовах багатого водно-мінерального живлення у своєму складі мають високий вміст золи і зольних елементів, що, в свою чергу, зумовило велику різноманітність рослинних угруповань, що набули свого поширення по обидва береги річки Ірпінь.

На сьогодні, розвідані запаси торфу в Україні оцінюються в 2,171 млрд т, однак промисловий його видобуток не є таким поширеним. У сільській місцевості торф здебільшого використовують для обігріву помешкань, водночас, активно він використовується і в хімічній промисловості. Зокрема, в Україні торф є значним ресурсом для отримання органічних добрив.

За незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель та їх псування зловмисниками, а разі встановлення їх вини, загрожує обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так згідно п. 3.1 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (надалі –Порядок), Затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов’язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

P.S. Сьогодні, 5 грудня, зі слів місцевих мешканців на заплаві річки Ірпінь також не велися роботи, техніка продовжувала стояти опечатана. Але вже не було видно охоронця… 

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *