Торговці на ярмарках у Києві звинуватили комунальні підприємства у організації корумпованих схем. А платять по схемам покупці
23.02.2019
Уповноважена Л. Денісова порушує права людини
27.02.2019

Мінприроди не підписало наказ про заборону вивезення диких птахів та тварин. Вивезення триватиме мінімум ще рік

Після скандалу у січні цього року з виявленням  у столичному аеропорту «Бориспіль»  кліток з 1600 щигликами, які вивозилися за кордон, виникло питання, а як припинити цю ганебну практику.  Терміново це міг би зупинити наказ Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди). Але, як з’ясували «Активні Громадяни», навіть проекту такого наказу ще немає.

В нашому законодавстві багато «дірок», через які складно кваліфікувати вивезення нашої флори і фауні за кордон як контрабанду. Досить показати на митниці ветеринарний сертифікат, і – зелений коридор для вивезення наших пернатих друзів відкритий. Останнього разу торговець живим крамом попався тільки тому, що були допущені помилки при оформленні документів.

На перший погляд, усі підстави для організації захисту птахів, та  загалом диких тварин в нашій країні наявні. Бернська конвенція (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року), стороною якої Україна є з 1996, обмежую вилов диких пташок. В статті 6 Конвенції сказано: «Кожна Договірна  Сторона  вживає  відповідних  і   необхідних законодавчих   та   адміністративних   заходів   для  забезпечення особливої охорони видів дикої  фауни,  зазначених  у  додатку  II». А у цьому додатку фігурують майже усі наші співочі пернаті.

А ще в Україні ніхто не відміняв Закон про тваринний світ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14), де, зокрема, стосовно видів тваринного світу з Бернської конвенції забороняється всі  форми  навмисного  вилову,  утримання  та  навмисного знищення тварин. І лише за відповідними дозволами чи іншими документами Закон дозволяє

«вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх,  виховних та естетичних  цілях  із  природного середовища». Тобто при наявності дозволів з Мінприроди.  За словами заступника міністра цього відомства Василя Полуйка, Мінприроди не надавало жодних дозволів на вилучення птахів із природи.

Тобто добувати співочих пташок без дозволу Міністерства не можна, але наші закони дозволяють їх  вивозити з країни. Ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу здійснюється за правилами, встановленими  законодавством  України,  у тому числі міжнародними договорами  України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Документи   (дозволи   або  сертифікати),  що  видаються уповноваженими  органами  України  відповідно  до  Конвенції  про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою  зникнення  (СІТЕС),  вносяться  такими органами до єдиного  державного  інформаційного  веб-порталу  «Єдине вікно для міжнародної  торгівлі» у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом в день видачі таких документів.

Органи   доходів  і  зборів  здійснюють  митні  формальності, необхідні   для   випуску  у  відповідний  митний  режим  об’єктів тваринного   світу,   які   є  об’єктами  регулювання  зазначеної Конвенції,  на  підставі  документів  (дозволів або сертифікатів),  отриманих  від  уповноважених  органів  України  з використанням  механізму  «єдиного  вікна»  відповідно  до Митного кодексу України».

Ось і неув’язка: тут ідеться не про Бернську конвенцію, а про СІТЕС, яка стосується зникаючих видів, а більшість наших співочих птахів, хоча і стають вже рідкісними, слава Богу, до зникаючих ще не відносяться.  

Виростити пташок на експорт в тій кількості, щоб це приносило прибуток, надзвичайно складно і дорого. По-друге, розведення диких птахів також регулюється Законом України про тваринний світ: Стаття 31. Добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі. Правила добування  диких  тварин,  а  також  їх  утримання  і  розведення у  напіввільних  умовах  чи  в  неволі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування   державної  політики  у  сфері  охорони  навколишнього природного   середовища,  за  погодженням  з  центральним  органом виконавчої  влади,  що реалізує державну політику у сфері лісового та  мисливського  господарства,  і  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства».

Тому, здавалося б, усе просто: прибув на митницю «співочий» вантаж – клич Державну екологічну інспекцію (Держекоінспекцію — ДЕІ), як і записано знов-таки у Законі про тваринний світ. У статті 59. «Компетенція уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим щодо державного контролю за  охороною, використанням і відтворенням тваринного світу» сказано: припиняти незаконні   дії   або  анулювати  дозволи  чи  інші передбачені законодавством документи та встановлювати обмеження на право добування,  всіх видів використання, утримання, реалізації, вивезення з України і ввезення на її територію диких тварин.

Проте усе одно залишаються нестиковки, які не дозволяють ДЕІ працювати по таким випадкам. З іншого боку, як виявилося, такі нестиковки доволі легко усуваються виданням спільного міжвідомчого наказу. Приблизно рік тому, коли на митних постах ще функціонували також і пости екологічного контролю, було видано спільний наказ Мінприроди та Міністерства аграрної політики і продовольства (Мінагрополітики — МінАПП), який надав держекоінспекції необхідні повноваження. На жаль «Активні Громадяни» не можуть зараз навести тут текст цього чудового наказу, оскільки на сайтах ні ДЕІ, ні Мінприроди, ні МінАПП, ні Міністерства юстиції (Мінюсту) нам знайти його не вдалося. Але, зі слів зоозахистників, він був і допоміг зберегти для України не один вид дикої флоти та фауни.

Але восени 2018 року у ході реформування Держекоінспекції пости екологічного контролю на кордні були ліквідовані, а відповідні функції передано митникам та прикордонникам. А екоінспекторів викликають вже коли факт незаконної спроби перевезення живого товару або чогось екологічно шкідливого через кордон встановлено і треба скласти «профільний» екопротокол.

Оскільки ситуація і виконавці змінилися, старий наказ втратив силу. Тобто – потрібен інший, аналогічний, уже спільний для трьох відомств (треба також долучити Міністерство фінансів, оскільки саме йому підпорядковується митниця).

Після останнього скандалу на Бориспільській митниці «Активні Громадяни» звернулися до Мінприроди з запитанням, що профільне міністерство робить для порятунку щигликів, зябликів, чечіток та іншого дрібного птаства від жадібних до наживи вітчизняних та закордонних «бізнесменів». Зокрема, коли ж буде підписаний чарівний наказ.

У відповіді на наш запит від 25 січня 2019 року Мінприроди повідомило, що «проект акту законодавства щодо можливого запровадження обмежень чи заборони на вивезення рідкісних тварин, що знаходяться під охороною Бернської конвенції, знаходиться на стадії опрацювання з відповідними центральними органами центральної виконавчої влади». Іншими словами, наказу ще немає.

Чи готовий текст – невідомо. Редакція просила надати його копію, але з листом копія наказу не надійшла. Чи відправлено відправлений текст наказу на узгодження з іншими міністерствами – невідомо. Чи узгодили його інші міністерства – невідомо. Коли наказ буде направлений у Мінюст на реєстрацію – невідомо. А пташок тим часом, за нашою інформацією, і далі ловлять. А значить, і далі вивозять. Загалом же протягом 2014-2017 років за межі України було незаконно вивезено близько 180 тис. особин диких птахів. За попередніми підрахунками,  потенційні збитки можуть сягати кілька мільйонів гривень.

Для перешкоджання такому бізнесу Мінприроди вибрало інший шлях — розробити і домогтися ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання процедури видачі документів дозвільного характеру в галузі спеціального використання об’єктів тваринного та рослинного світу» з метою приведення у відповідність законодавчої бази до вимог законів України «Про адміністративні послуги» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», зареєстрованого у Верховній Раді України за №9332 від 21.11.2018.

Особисто я такі наміри підтримую. Але, поклавши руку на серце, давайте визнаємо, що у цьому скликанні ВР цей закон вже ухвалений не буде. Працювати депутатам залишилося менше року. А навіть за сприятливих умов період проходження законопроекту складає від року і більше (як це було із Законом про праліси, наприклад).

Тому, щоб за цей час Україна не лишилася ще тисяч і тисяч рідкісних птахів та тварин – потрібен наказ.

Олег Листопад

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *