У заповіднику «Стародавній Київ» будують ЖК для мільйонерів
24.06.2019
Як нам самим взяти під свій контроль моніторинг якості повітря України
26.06.2019

«Київводоканал» визнав викиди біля Русанівських садів та зразкового пляжу

Останні два тижні кияни скаржаться на появу смердючої речовини у Дніпрі на лівому березі Києва в районі Русанівських садів. І це під час самого розпалу пляжного сезону. Як ми з’ясували, джерелом забруднення можуть бути стоки, які скидаються у воду через три труби великого діаметру.

Перша труба (відповідно до даних, показаних на плані М1:10000, розроблених інститутом Київгеоінформатика), з наявної інформації — з підприємства очисних споруд питного водопостачання, розташованих в районі вул. Алішера Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі м. Києва. З’явилися припущення, що по цій трубі періодично скидаються стоки – можливо після промивки фільтрів чи іншого обладнання, оскільки уже майже 4-5 років на водній поверхні Канівського водосховища* в цьому районі періодично з’являються білі плями у вигляді піни.

Друга труба можливо відводить поверхневі стічні води (дощова каналізація). Ця труба, вочевидь, відноситься до компетенції КП ШЕУ Дніпровського району (територіальний підрозділ КК «Київавтодор»).

Третя труба (згідно із планом М1:10000, розробленим інститутом Київгеоінформатика) відводить воду від підприємства Холодокомбінат №3.

Стосовно  технології роботи  Холодокомбінату № 3 інформації немає. Тобто, які води (особливо технологічні) скидаються у Канівське водосховище в районі  садового товариства «Русанівські  сади» (раніше це була Русанівська протока) – відомо лише їм.

Також на наданій «Активним Громадянам» мапі можливо побачити інші труби діаметром до 500мм, інформація по яких в відкритих джерелах відсутня.

Скидання стоків води у природні водойми можна здійснювати відповідно до вимог статті 70 «Умови скидання стічних вод у водні об’єкти» Водного кодексу України. Скидання допускається лише за умови, що у  стоках не перевищено гранично допустимі концентрації (ГДК) та рівні гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Підприємства, які скидають води і у Канівське водосховище, створене на річці Дніпро, і в інші поверхневі водойми, повинні одержати дозвіл на спецводокористування відповідно до статті 48 «Спеціальне водокористування» та статті 49 «Право на здійснення спеціального водокористування» Водного кодексу України.

Днями з’явилася заява Державної екологічної інспекції (ДЕІ), яка в відповідь на численні звернення громадян 12 червня 2019 року ініціювала виїзд державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу на вул. Садова, 2 м. Києва (Русанівські сади). Інспектори встановили факт скиду неочищених стічних вод через два випуски колекторів у річку Десенка у Дніпровському районі м. Києва (Русанівські сади).  Експлуатацію зазначених колекторів здійснює ПрАТ (приватне акціонерне товариство) «АК «Київводоканал» (Деснянський водозабір).

Інспектора здійснили відбір проб стічних вод із зазначених колекторів, по результатам досліджень яких буде прийматися рішення про заходи впливу до винних осіб. У випадку встановлення нанесення збитків державі, будуть пред’явлені відповідні процесуальні документи для відшкодування збитків балансоутримувачем зазначених колекторів. Але чи був дозвіл на такі роботи, ДЕІ у своїй заяві не повідомляє. Державна екологічна інспекцією Столичного округу наголосила, що керівництво «АК «Київводоканал» неодноразово не допускало державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу до проведення планових перевірок вказаного підприємства. «ПрАТ «АК «Київводоканал» протягом 2017, 2018, 2019 років не допускає державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища до проведення планових перевірок, про що були складені відповідні акти та протоколи про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності», — сказано в заяві.

Незначна сума адміністративного штрафу за не допуск інспекторів до планової перевірки підприємства (765 гривень) дає можливість підприємствам-порушникам природоохоронного законодавства уникати перевірок, під час яких нарахування штрафів та збитків, понесених державі у результаті діяльності цих підприємств, можуть сягати вже мільйонів і навіть десятків мільйонів гривень.

Про факти не допуску ПрАТ «АК «Київводоканал» до проведення планових перевірок поінформовано правоохоронні органи та голів Київської міської та Київської обласної державних адміністрацій. А «Активні Громадяни» спробували і собі з’ясувати, чому щось скидається в нашу річку і, взагалі, що скидається. У розмові з нами начальник інформаційного управління «АК «Київводоканал» пані  Вікторія Яковлєва пояснила, що скиди у Русанівський канал залишків очистки деснянської води проводяться регулярно вже кілька десятків років. А випадок 12 червня пов’язаний не з роботою підприємства, а з тим, що береги забудовуються та іншими проблемами міста. Вона зазначила, що товариство неодноразово надавало коментар з цього приводу журналістам та представникам громадськості. Однак, коментарі спеціалістів «Київводоканалу» в ЗМІ часто перекручуються та вириваються з контексту, що призводить до подальшого розповсюдження некоректної інформації.

«АК «Київводоканал» пішов далі, та підготував модний сьогодні відеокоментар щодо ситуації зі скидами промивних вод на Деснянській водопровідній станції.

Головний інженер експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» Володимир Костюк, зокрема, зазначає, що Деснянська водопровідна станція введена у дію у 1961 році. З цього можна зробити припущення, що і очисні технології застосовуються  півстолітній давності. При цьому, зі слів пана Костюка, Деснянські очисні споруди є на сьогодні одними з найбільших у Європі: їх проектна потужність – близько 1 млн куб м питної води щоденно. Сьогодні вони очищають десь 450 тис м3, бо більше немає потреби.

Зі слів фахівця, якість деснянської води різна у різні сезони і має велике антропогенне і біологічне забруднення. Тому потребує очистки і знезараження. В результаті очистки утворюються осади, а відстійники і фільтри потребують санітарної промивки. Періодично двома трубопроводами метрового діаметра хвостові очисні води очисних споруд скидаються у Русанівську затоку. Зі слів пана Костюка, такі викиди були затверджені проектом від 1961 року, а наразі ПрАТ «АК «Київводоканал» має дозволи на скиди і дозвіл на спецводокористування від Департаменту благоустрою КМДА. Але «АК «Київводоканал» все ж таки буде міняти процес доочистки хвостових вод, в цьому році розробляються необхідні проектні завдання. «За наявності фінансування протягом 2021-2022 рр будуть побудовані очисні споруди, які дозволять суттєво зменшити об’єм скиду і покращити якість води, яка скидається. Вона буде відповідати усім діючим нормативам», — завершив свій коментар пан Костюк.

В цій історії з 50-річним присмаком незрозуміла позиція ще одної організації, яка має захищати права киян на якісні річки та озера – Державного комунального підприємства «ПЛЕСО». Нижче за течією Дніпра від місця скидів «АК «Київводоканал» розташований один з підшефних КП ПЛЕСО пляжів. Причому цей пляж має знак «блакитного прапора», що означає найвищій рівень якості пляжу, де, за правилами, мусять кожного дня моніторити якість води, та повідомляти про це відвідувачів. Після викиду 12 червня знак усе ще належить цьому пляжу, хоча вже порушено два з 31 критеріїв безпечного і якісного пляжу: безпека як така, та відповідність санітарним нормам води в акваторії.

До речі, у історії компанії «Київводоканал», розміщеній на її Інтернет-сторінці, чомусь пропущений той момент, коли вона стала ПрАТ — приватним акціонерним товариством (ПрАТ). Це таке акціонерне товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, але не майном акціонерів.

Олег Листопад

*Дніпро в межах Києва фактично втратив властивості річки, оскільки розташована нижче столиці Канівська ГЕС і її гребля підняли рівень води та змінили гідрологічний режим. Свідченням цьому, наприклад, є фотографії пляжів Труханова острова, які згодом майже повністю пішли під воду новоствореного Канівського водосховища. Те, що ми бачимо на острові і чим користуємося – жалюгідні рештки тих золотих пля

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *