Сиваська вітроелектростанція загрожує загибеллю тисяч птахів
25.04.2019
«Російська мафія» руйнує історичну спадщину Києва. Мінус маєток ХІХ століття
26.04.2019

Громадських активістів вчать допомагати жертвам домашнього насильства

Нещодавно в Україні було оновлено законодавство щодо протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Результатом прийняття закону «Про протидію та запобіганню домашньому насильству» від 07.12.2017 року стала ціла низка нових нормативно-правових актів. Нарешті, 20 березня 2019 року було прийнято положення «Про затвердження Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі».

Хоча законодавство стосовно цих питань змінюється, сама тема залишається досить закритою. Тому цілком доречним стають питання «як дізнатися про позитивні зміни за темою тим, хто не дуже слідкують за законодавчими ноу-хау» і «як взагалі почати говорити про таку табуйовану тему в маленьких громадах».

Виявляється, є державні проекти, до яких долучаються неурядові організації, щоб допомогти українцям боротися з цим явищем. 24 квітня 2019 року у місті Сєвєродонецьк, Луганської області такі люди зібралися у рамках  пілотного Проекту «Відповідальність починається з нас», який стосується запобігання й протидії домашньому насильству, і який був ініційований Департаментом соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації за підтримки міжнародних організацій «Лікарі світу» та Фонду ООН у галузі народонаселення.

Чому цей проект цікавий?

Насамперед в його рамках відбувається активна співпраця органів місцевої влади та неурядових організацій, що є прикладом позитивної кооперації. По-друге, цей проект мобілізує громаду, надаючи змогу активістам, лідерам думок та небайдужим людям проявити себе та допомогти своїй громаді.

Як проект реалізовувався?

Спочатку у кожній громаді були обрані контактні особи, які виявили бажання працювати у зазначеному проекті. Далі вони пройшли відповідне навчання задля того, щоб стати громадськими посередниками, які можуть надавати первинну підтримку постраждалим від насильства або потенційним жертвам: роз’ясняти права, за необхідності перенаправляти до районних служб, а також проводити інформаційну роботу в осередку своїх громад. Контактні особи ознайомилися з існуючими інструментами інформаційно-просвітницьких та адвокаційних акцій, вивчали міжнародний досвід та тематичні освітні матеріали щодо подолання стереотипів та формування нульової толерантності до насильства. Протягом реалізації даного проекту регулярно проводилися супервізії задля того, щоб допомогти й підтримати контактних осіб і скоординувати їх дії у практичних випадках, з якими вони стикаються.

Проект реалізовувався на території Попаснянського та Станично-Луганського районів. Ці райони були обрані саме через безпосередню близькість до лінії розмежування. У результаті за перший квартал 2019 року було офіційно зареєстровано 108 випадків звернень у цих районах з приводу домашнього насильства, що набагато вище за статистику в інших районах області. Варто зазначити, що під час початкової стадії впровадження проекту в Попаснянському районі в 2018 році був зареєстрований найвищий показник звернень серед районів — 202. Згідно з отриманими даними, статистично найбільше звертаються жінки — 83%, звернення чоловіків ставляють 16%, і лише 1% — звернення дітей.

Яка думка стосовно проекту самих контактних осіб?

Лідія: «Отримавши всі ці знання, ми почали працювати у себе в селищі. Ми отримали зворотній зв’язок від слухачів, дуже багато питань виникло. Люди почали цікавитися. Зараз вони просять проводити ще такі сесії. Вони передають запити. Я не очікувала. Я розумію, що це потрібно. Потрібно і населенню, потрібно і в моїй роботі».

Ірина: «Моя громадянська позиція привела мене в цей проект. Завдяки отриманим знанням я взяла іншу відповідальність за своє життя. Серед труднощів потрібно назвати стереотипи в суспільстві, вони дуже сильні, їх важко подолати, люди бояться вивести проблему назовні, соромляться. Не вірять в покарання агресора. Але я вірю в цей проект. Я вважаю себе маленькою ланкою у цьому ланцюзі протидії насильству».

Юрій: «Якщо хочеш, щоб все було добре, почни з себе — тому я тут. Наші стереотипи – це непробивна стіна. Коли 40 років тобі говорять, що це чорне, дуже важко повірити у щось інше. Але молоді люди краще сприймають інформацію, вони більш відкриті. Ну, а в цілому я з села, ми знаємо що і де відбувається, проте люди бояться розголосу, бояться пліток. Хоча ми, контактні особи, знаємо, що вся інформація є конфіденційною. Але ви знаєте, люди починають приходити, ми з ними розмовляємо, проводимо роз’яснювальні бесіди, і вже це є досягненням.»

Ми будемо продовжувати слідкувати за реалізацією проекту та розповідати про подібні приклади залучення громад до надання допомоги в їх власних осередках. Адже відповідальність починається з нас.

Валерія Боженко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *