Мешканцям новобудов на Микільській Слобідці заважає Деснянська водопровідна станція
29.06.2019
Громадські слухання щодо подальшої долі будівництва лівобережної частини Подільсько-Воскресенського мосту (Відео)
29.06.2019

Громадські слухання: озеро Радунка чи Подільсько-Воскресенський міст

У вівторок 25 червня уся увага жителів столичного мікрорайону Райдужний була прикута до зони відпочинку «Райдуга». Саме тут місцева громада за допомогою депутатів Київради організувала громадські слухання щодо подальшої долі будівництва лівобережної частини Подільсько-Воскресенського мосту. Місцеві мешканці та громадські активісти, що останні 7 років рішуче виступають проти будівництва мосту за затвердженим раніше Київською міською радою (далі –КМР) планом, у вівторок вийшли на береги місцевої перлини, єдиного місця відпочинку та рекреації – озера Радунка, щоб раз і назавжди поставити крапку у питанні необхідності прокладення магістралі мосту саме через озеро та прилеглий парк.

Проблема шостого за ліком автомобільно-пішохідного переходу для столиці стара як Світ. Так, техніко-економічне обґрунтування будівництва мосту, що став каменем розбрату між керівництвом міста та жителями житлового масиву Райдужний на лівому березі Дніпра, розроблялося ще наприкінці 80-х років минулого століття. Однак, з самим будівництвом тоді поспішати не стали. Зокрема, його кінцевий проект був погоджений містобудівною радою лише за рік до Незалежності — 25 липня 1990 року. Затвердження ж з боку міської ради відбулося вже в новоствореній українській держав — 19 квітня 1993 року. Тоді ж почали і спорудження об’єкту, однак, за браком коштів уже невдовзі всі роботи довелося згорнути.

До відродження «старих» планів-ідей міська влада повернулася вже в 2011 році. Тоді однією з передвиборчих обіцянок тогочасного міського очільника Леоніда Черновецького  було прокладання лінії метро на Троєщину, що потребувало будівництва нового мосту. За планами Черновецького цей шляхопровід у своїй лівобережній частині мав пройти над залізничним полотном, перетнути озеро Радунка і далі трасою вулиць Сулеймана Стальського і Івана Микитенка прямувати на Схід. Для цього навіть було передбачено будівництво двох окремих наземних естакад поза основною частиною мосту.

 «Декілька років тому уже приїздили депутати з Київради і говорили, що, от люди виступають проти будівництва двох естакад на Райдужному, то ми замість двох побудуємо одну — ось такий компроміс», — розповів «Активним Громадянам» громадський активіст і місцевий житель Владислав Степаненко. За його словами, нова міська влада не відмовилася від попередньо затвердженого плану, а внесла до нього лише окремі корективи, таким чином використавши ще радянські напрацювання і освоївши виділені на проектування кошти на власний розсуд.  «Який же тут компроміс?! Замість двох естакад побудують одну, а траса пройде там само і знищить озеро?!», — обурюється Степаненко. У вівторок він разом з іншими учасниками Громадської організації «Воскресенська Слобода» прийшли підтримати рішення про довгоочікуване коректування проекту будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу і збереження озера Радунка у його природних межах.

Історія спротиву громади амбітним планам міської влади теж має давню і глибоку історію. Так, ще у далекому 2012 році, коли на лівому березі Дніпра лише починали підготовчі роботи до зведення мосту, громада Райдужного перша висловила свій протест. «Коли тут поклали першу плитку, перший камінь, почали підготовчі роботи для прокладення тут ділянки мостового переходу, я вже почала збирати людей», — розказала нам один з лідерів протестів представник Громадської ради при Дніпровській районній в м.Києві державній адміністрації Людмила Шашкіна.

«Ми буквально за декілька днів зібрали півтори тисячі підписів проти будівництва і зареєстрували громадську організацію, — продовжує свою розповідь Людмила Олексіївна. — Ми ходили на різні ці комісії (мова, зокрема, йде про — Постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування та Постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики, — прим. Авт.).  Але питання з мертвої точки довгий час так і не зрушувалося. Наші депутати, тут ми знайшли з ними діалог, дуже їм дякуємо — весь час нам допомагали і робили все, щоб людей таки почули».

Людмила Олексіївна також розповіла, що громадській організації «Воскресенська Слобода», як і більшості активістів, довелося пройти тяжкий і довгий шлях порожніх відписок і кабінетних поневірянь, перш ніж чиновники прийнялися до реальних дій щодо врахування думки громади. За її словами, саме допомога місцевих депутатів зіграла не останню роль для того, щоб побажання людей врешті-решт таки почули у високих владних кабінетах.

Депутатський корпус був представлений і на мирному зібранні громадян. Зокрема, на громадські слухання завітали депутати Андрій Іллєнко (народний депутат України, ВО «Свобода»), Олена Овраменко та Тарас Криворучко (депутати Київської міської ради, Депутатська фракція «Солідарність»).

Втім, попри це, голосування з нагальних для громади питань в рамках громадських слухань все відкладалося. У людей, які прийшли на територію зеленої зони, виявилося безліч питань до присутніх тут представників столичної влади. Одним з таких був житель поруч розташованих Русанівських садів, пан Віталій. Чоловіка цікавило питання подальшої долі його земельної ділянки і ділянок його сусідів, адже запропоноване громадою Райдужного коректування проекту передбачає будівництво транспортної розв’язки не за залізничним полотном, в межах існуючої системи вулиць, а безпосередньо перед ним, тобто в межах приватного сектору Русанівських садів зі знесенням істотної частини вже існуючої там забудови. Однак, пославшись на регламент проведення заходу та з огляду на першочерговий розгляд поставлених на голосування питань, виступ чоловіка був достроково припинений.

Далі тримав слово Віктор Петрук – один з тих, хто допомагав громаді у розробці коректування проекту. Пан Віктор застеріг громаду від передчасних висновків про те, що проголосовані нині рішення будуть зрештою реалізовані. Аргументи Петрука були наступними: 1) уже розпочато будівництво окремих елементів, що абсолютно не відповідають положенням коректування; 2) навіть остаточно реалізований проект, з врахованими коректуваннями не зможе повноцінно функціонувати. Виною останнього Петрук вважає ефект т.зв. «індукованого попиту».

Якщо коротко – сучасна вулична мережа Лівобережжя ні за одним із запропонованих перспективних напрямків розвитку маршруту мосту не відповідає пропускній здатності мосту. Більше того, ця залежність діє і у зворотній бік – існуюча система вулиць за основними напрямками не формує потрібний трафік, щоб повноцінно завантажувати міст.

З цього приводу, уже у мене особисто виникають власні суб’єктивні сумніви, щодо кінцевої мети будівництва мосту. Інфраструктурно майбутня переправа слабко пов’язана з основним столичним транспортним реципієнтом – Троєщиною. Вулиці Лівобережного масиву і Воскресенки за приймаючими напрямками не здатні формувати значного трафіку і логістично більше тяжіють до моста «Метро». Принагідно згадуються слова столичного архітектора Сергія Дюжева, сказані ним ще наприкінці 2018 року: «Ви подивіться, що відбувається зараз з Трухановим островом, Горбачихою. Вони зараз добудують міст, зроблять з’їзди і все це піде під забудову». І якщо ще півроку тому такі слова могли сприйматися доволі скептично, нині — за умови будівництва транспортної розв’язки зі з’їздами на Русанівських садах, подібні думки все більше набувають чітких обрисів та контурів…

За результатами обговорення на розсуд делегатів слухання було винесено три питання, які коротко можна сформувати так: 1) підтримати запропоноване громадою корегування проекту та внести відповідні зміни до проекту будівництва шляхопроводу; 2) підтримати ініціативу щодо збереження озера Радунка та прилеглої зони відпочинку в існуючих межах; 3) визнати результати громадських слухань дійсними. Серед 236 зареєстрованих делегатів – перше питання підтримало  158, друге – 159, третє – 162.

Не обійшлося і без курйозів – голова лічильної комісії була вимушена, опираючись на інших присутніх, видертися на перило лавки щоб підрахувати всі мандати, що брали участь у голосуванні.

Насамкінець, підбиваючи результати цих громадських обговорень, Людмила Шашкіна відзначила, що це ще не остаточна перемога громади і вся боротьба ще попереду. «Надалі нам потрібно контролювати, щоб чиновники виконували прийняте сьогодні громадою рішення. Лиш за такої умови ми будемо певні того, що цей проект буде реалізовано з врахування думки киян», — сказала громадській активіст.

Дмитро Перов

Михайло Шивирьов

1 Комментарий

  1. Олександр:

    Уже рiзним комерцiйним «будам» вiддали з проекту вiдселення садоводiв землю пiд багатоквартирнi будинки. Тепер збираються в котеджах при озерi «балдiти»!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *