Історія співпраці недобросовісної фірми і «Київзеленбуду», що закінчилася халтурою на Дніпровській набережній за бюджетний кошт
11.01.2019
Водонасосну станцію перебудовують в ресторан за простроченою карткою порушення благоустрою
14.01.2019

Громаді повідомили, як забудують зону відпочинку в історичному Китаєво

В кінці минулого року столична громада та активісти стали свідками воістину епохальної події суспільного життя. Один із найбільших девелоперів України — компанія SAGA Development, на публічному воркшопі, що відбувся в стінах Національного художнього музею України, представила свій проект, на її думку, розвитку території однієї з наймальовничіх місцин півдня Києва – тисячорічного Китаєво. З боку девелопера, компанії, яка займається окрім самого будівництва ще й облаштування території довкола та вирішує локальні інфраструктурні питання, ця подія отримала багатообіцяючу вивіску «Публічна програма обговорення», що на думку авторів проекту є першою подібною ініціативою в Україні. Головною метою заходу, на їх думку, мало стати залучення громади до обговорення подальшої долі віковічних лісів та лугів, численних струмків, стародавнього монастиря княжого дитинця та навіть язичного капища, що на сьогодні поєднує в собі добре відома для багатьох киян та навіть гостей столиці назва Китаєво. Але все зводилось до того, що SAGA Development має на меті забудувати цю територію.

Історична довідка

Заснування Китаєво, чи то пак Китай-города, як його на той час іменували літописці, відбулося на початку XII ст. Історики пов’язують цю подію з ім’ям сина засновника Москви Юрія Долгорукого Андрія Боголюбського за прізвиськом «Китай» (його мати — дочка половецького хана Аепи Осеневича мала яскраво виражені азійські риси обличчя, що були успадковані й сином).

Для «Китая» резиденція під Києвом була одним із улюблених місць відпочинку, де він зупинявся на короткий перепочинок між виснажливими походами. Саме сюди він повернувся після спалення його військами Києва у 1169 році. Однак, існує й думка про те, що життя вирувало на цих місцях ще задовго до Боголюбського. Зокрема, окремі знахідки на території Китаївського городища датуються III-II ст. до нашої ери, присутні і елементи побуту ранньої княжої доби ІХ—Х ст.

Ось як про цю місцину у 1868 році в «Описание Киева…» пише києвознавець Микола Закревський: «Китаевская пустынь находится в 3 с половиною верстах ниже устья Лыбеди, а расстоянием от Лавры к югу в 10 верстах между двумя, с юга и севера, горами в живописной лощине над протоком и от оного прудом окружена со всех сторон дремучими лесами. В окрестных горах находится несколько пещер. Остались следы вала и каминные здания».

Інший краєзнавець тих часів, Лаврентій Похилевич, у своєму «Сказание о населённых местностях Киевской губернии» і взагалі висуває сміливе припущення про період заснування тут перших поселень: «Полагаю что под именем Китавы упоминаемого у Дитмара [Дитмар (976-1018) — єепископ Магдебурзький, мандрівник, — Авт.] должно разумеется Китаев, который от так древнее Киева».

Певно щось схоже розповідали замовнику проекту і головному спікеру заходу в Національного художнього музею України – відомому київському забудовнику Андрію Вавришу, що майже через тисячоліття після свого тески-попредника Боголюбського вирішив у той же спосіб і на тому ж місці воздвигнути вже свій інноваційний Китаїв-град.  «У 1994-95 рр. будучи студентом ми їздили сюди відпочивати, я мав щастя ходити в екскурсії з людиною, що розповідала мені, що це таке, історію цієї території. Це абсолютно унікальний природний комплекс», — говорить Вавриш.

Однак спіч забудовника в ту ж мить перериває репліка із зали: «Це комерційний захід. Наразі є ініціатива про створення державного археологічного музею на цій території, що ви конкретно пропонуєте? Ви не хочете заповідник там?», апелює до промовця Максим Левада, фахівець з охорони культурних пам’яток, археолог. Втім, репліка гостя заходу залишилась поза увагою. Не надавши конкретної відповіді по суті поставленого з боку громадськості питання – чи буде створено тут державний археологічний музей — організатори заходу все ж запустили анімаційну модель забудови території, що її на сьогодні пропонує SAGA Development.

«Мы проецируем элементы счастья на территорию», — зазначає Григорій Зотов, архітектор із Голландії, один із розробників проекту. На його думку, нове інноваційне містечко, що розкинеться на віддаль від Самбурок до Корчуватого, покликане навчити людей жити в гармонії з природою, вибудувати нову культуру їх взаємоіснування та взаємодії.

За проектом, що його презентував Зотов, територія містечка буде зоною з обмеженим рухом, а його майбутні жителі будуть пересуватися нею на велосипедах або ж пішки. Для таких цілей буде створено набережну на струмку Китаївський, що далі сполучатиметься з набережною Дніпра в Корчуватому, де уже заплановано облаштування станції річного трамваю, водночас залізничну станцію проспект Науки буде перенесено південніше для зручності мешканців містечка.

Втім, якщо вірити проекту забудовника, на територію містечка заплановано облатувати лише один заїзд з боку перехрестя просп. Науки та Столичного шосе, що в свою чергу робить його неприступною фортецею, містечком «для своїх», де заїзд і виїзд будь-яких гостей можна доволі зручно контролювати, а у разі необхідності й обмежити. Ця ідея так само нагадує місто Боголюбського, за часів Руси потрапити туди можна було лише одним шляхом, що охоронявся вартою, інші підходи до поселення були надійно захищені природними перешкодами у вигляді пагорбів і проваль.

Однак, якщо дотримуватися такої концепція, то не зрозумілим залишається питання співвідносності такого грандіозного плану розвитку території з уже наболілим питанням залізничного переїзду і відсутності належної транспортної розв’язки на перетині просп. Науки та Столичного шосе – головної магістралі транспортного зв’язку місцевих мешканців з рештою міста. Означені питання й пролунали одразу ж після завершення презентації та були доповнені уже згаданими побоюваннями громадськості щодо можливої відмови від ідеї створення археологічного заповідника.

Слово взяв Олександр Юрченко, голова громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації. Основним питанням, що непокоїло представника громадськості, була належність користувача території, яким за своїм власним підтвердженням виявився пан Вавриш і його SAGA Development. Питання Юрченко виявилося невипадковим, позаяк за інформацією активістки Марини Коваленко, Saga Development раніше уже підписала інвестиційний договір з — увага (!) — Київською овочевою фабрикою, яка наразі орендує 5 земельних ділянок комунальної власності з цільовим використанням 03.15 (Для будівництва та обслуговування інших будівель Громадської забудови) загальною площею 58,2948 га:

  1. Кадастровий номер 8000000000_79_089_0003 — 4.7647 га, урочище Кітаєво (між будинками Китаївська 9 і Китаївська 11)
  2. Кадастровий номер 8000000000_79_090_0001 — 21.5472 га, урочище Кітаєво (від Китаївській до Госпіталю)
  3. Кадастровий номер 8000000000_79_09 — 14.9195 га, урочище Самбурки (в Самбурки)
  4. Кадастровий номер 8000000000_79_091_0002 — 9.3284 га, урочище болгарського (навпроти Госпіталю)
  5. Кадастровий номер 8000000000_79_091_0011 — 7.735 га, урочище Самбурки (в Самбурки)

Саме ці ділянки підпадають під пляму забудови містечка Вавриша, а строк дії договору оренди з фабрикою збігає уже 30.07.2024 року, з чим швидше за все і пов’язана активізація «налагодження» зв’язків з мешканцями та громадою міста. «Вчора стали свідками нової схеми спроби узаконення злочину. В музеї Києва, прикриваючись публічністю та студентами, SAGA Development пропонувала стратегію «Розвитку Китаєва», в якій було закладено забудову та знищення історичного надбання України. Архітектори, які презентували проект, зазначили, що навіть не збираються засипати озера під час будівництва. А мешканці будуть добиратися в місто на річковому трамваї. Присутні на заході представники місцевих ІГС, місцеві мешканці та члени громадської ради Голосіївського району всі висловилися проти «покращень» та «щастя», яке пропонували забудовники. Місцева громада налаштована до боротьби за свої права та збереження природи та унікальної території свого рідного району. Важливим питанням залишається будівництво мосту через переїзд, але мешканці не готові погодитися на знищення заповідника ціною будівництва дорожньої інфраструктури, яку обіцяє забудовник і яку вже як декілька десятиліть повинен був створити Київ», — написав у Фейсбуці Юрченко вже після заходу.

«Это уже давно отлаженая схема. Раньше там было фруктовое предприятие, потом «они» решили выращивать овощи… Эти вся участки «залаживались» под будущего собственника уже давно, но власть сменилась и что-то там не пошло… А сейчас эти боятся, что их «опрокинут» вот и активизировались», — розповів  «Активним Громадянам» архітектор, що займався розробкою Генплану міста Києва-2020, Сергій Дюжев. На його думку, столиця сьогодні опинилася над прірвою будівельного хаосу, основними причинами і водночас каталізаторами якого стали корупція і бажання наживи окремих підприємців. Він вважає, що забудова заповідного Китаєво лише початок. Наступними будуть Покал, Корчувате, Галерна затока і острови на Дніпрі.

Наразі активісти Києва та громада обговорюють своє бачення розвитку цього історичного природного середовища. Зі своїми пропозиціями вони будуть виходити як на місцеву владу, так і на державний рівень, оскільки територія Китаєво багата археологічними пам’ятками загальноукраїнського значення.

Наразі кожний бажаючий без додаткової перепустки може насолоджуватися тут такою природою:

 

Дмитро Перов

 

           

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *