Культурна спадщина України залишилася без захисту
29.11.2019

Голова ФДМУ: «Основна мета здійснення приватизації в Україні – політична. Це не є отримання максимальних прибутків»

В четвер, 28 листопада, в Києві пройшов II Саудівсько-Український аграрний бізнес-інвестиційний форум, на якому виступали представники нової влади України і зокрема голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко. Він розповів, як сьогодні в Україні проводиться приватизація залишків державних підприємств і що планується розпродати в найближчий рік.

Дмитро Сенниченко:

«Наша філософія – той, хто  прийшов перший, получить краще. Я був призначений два місяці тому на посаду голови ФДМУ. Є такій міф, що начебто Фонд держмайна володіє усім майном держави. Насправді більше 60 різних центральних органів влади в Україні розпоряджаються цим різним майном. Ви бачите кількість — 3700 державних підприємств налічується в Україні. Ми об’єдналися. Зараз є унікальна можливість, чого не вдалося раніше, коли ми всі об’єдналися і разом з парламентом, президентом, урядом у нас є єдина політика, для чого ми робимо цю приватизацію. Дійсно, у нас є сприяння в частині прийняття законів, рішень уряду і доручень президента.

Основна мета здійснення приватизації в Україні – політична. Це не є отримання максимальних прибутків. Тому що продаж, передача, приватизація – це одноразова дія, і не треба покладатися на неї в достроковій перспективі, що до наповнення бюджету. Ми всі домовилися, що мета №1 — це залучення компетентних інвесторів, які уже через наступне фінансування, через модернізацію підприємств, через сплачення податків, залучення робочої сили будуть додавати такий комерційний ефект.

Важлива боротьба з корупцією, тому що наразі державний сектор цих державних підприємств він є найбільшою сферою за масштабами корупції в Україні. Це доведено цифрами і фактами: більше 100 справ в Національному бюро розслідування, мільярдні крадіжки. Українці, за соцдослідженнями, дійсно не вірять, що  держава може бути ефективним управлінцем такої кількості — 3700 — державних підприємств. Тому зроблений такий поділ таких підприємств на декілька груп.

1200 взагалі треба ліквідувати. Залишок документів, там активів нема, суди, борги… Тобто треба просто очиститися і не займати бухгалтерії державних органів і податкової тим, що вони здають там якісь звіти. 585 підприємств  — вони зараз знаходяться на непідконтрольній Україні території. 700 і більше 1000 підприємств буде передаватися і вже передається до Фонду держмайна, для виведення їх на ринок. У нас є дуже конкретний KPI — в наступному році продати не менше 300+ малих та середніх, це не завжди мали та середні, і більше п’яти великих.

Диференціація йде така по вартості активів по українській бухгалтерії. Тобто ринкова вартість може бути різною, але в законі про приватизацію написано, що актив, балансова вартість якого — 250 млн грн., він іде по процедурі більш довгій, за залученням радника, інвестиційного банку, аудиторської компанії, більш глибокого розкриття, маркетування. Це десь 7-9 місяців приблизно.

Мала приватизація – все, що по українській бухгалтерії менше $10 млн. Наразі це точно не відображає реальну вартість активу. Тому ми будемо уважно робити, навіть без зовнішніх інвестиційних радників, розкриття такої інформації.

Підприємства знаходяться по всій країні. Президент показав сам приклад — на цій неділі передав указом до Фонду держмайна на приватизацію готель «Дніпро». Кабінет міністрів прийняв рішення. Буде передаватися більше 30 активів. У адміністрації президента теж є своє господарство — це Державне управління справами. Тобто, президент позбувається того, що не є профільним, що не є ключовим для здійснення президентом своїх повноважень. Він передає це до Фонду держмайна, а ми будемо це виводити на ринок.

ВР прийняла закон один. Зараз у нас там є черга законів для Фонду держмайна та про приватизацію, щоб ще легше було це робити. Кабінет міністрів приймає рішення, а ФДМУ активно перебудовується, щоб бути спроможним, щоб прийняти цю кількість підприємств. Розкрити в прозорий спосіб і зробити інвестиційне меню, щоб було видно, що купляти. Те, що я казав на початку, про «всім володіє». І зараз як раз він буде усім володіти. Іде активний процес. Уряд новий, міністри нові. Вони погодилися, і є така політика: передається до ФДМУ, а там таке «колесо всередині», де ми будемо перетравлювати ці підприємства і робити з них такі зрозумілі due diligence, вішати про них в онлайн, робити макети, і будемо їздити на конференції, розсилати через посольства…

Для того, щоб приватизація була, важливо відновити довіру. Я починав свою кар’єру в Нацбанку. Потім я був спокійним, думав, ми ідемо по правильному шляху, ми будемо під захистом інвестицій, там НАТО, країна буде розвиватися як Польща, і пішов в бізнес. Зараз треба було повертатися, щоб довести цю справу до кінця. Для мене було важливо, що у нас є єдність. Ще раз повторю, сам Фонд нічого би не зробив. Тільки президент, парламент, уряд, ФДМУ. Треба розчищати дорадче поле і підзаконні акти. Зараз у нас процес прийняття цих активів до Фонду держмайна і нам треба бути дуже професійними для того, щоб зробити це інвестиційне меню. І тут я би хотів сказати, що не треба формувати завищенні очікування. У нас точно  буде в наступному році прозора приватизація. На наступний рік нам треба буде пару місяців, щоб підготувати це інвестиційне меню, але воно точно буде.

З тої 1000+ підприємств, які передаються на приватизацію, близько 65-ти – це великі підприємства. Це такі виробничі потужності, заводи. Серед них буде багато, які можна використати для переробки аграрної продукції. Там є залізничні колії, там є виходи в порти. Там є електроенергія, підведений газ. Як раз те, що сприяє політиці доданої вартості, та інфраструктура, яку можна придбати.

Спочатку були виведені інвайзери, потім робимо глибокий due diligence, потім робимо підготовку, данні групи розкриття, щоб зрозуміло було, що купляєш. Щоб не купляти якогось кота в мішку, і для того, щоб була забезпечена відкритість та конкурентність. Дослідження показують, 84% українців знають, що держава не є ефективним власником, що приватний власник більш ефективний, що там є велика корупція. І майже ті ж самі 79% — вони не вірять, що приватизація може бути чесною. Тобто — це другий ефект від того, що українці не вірять. І ось якраз наша задача спільна з командою, зробити, щоб українці повірили, що це не був продаж під заздалегідь визначені умови якихось конкретних покупців. А що для цього  треба? По-перше – підготовка, розкриття інформації, щоб всі бачили все. Щоб не була показана комусь одна інформація, а комусь передана інформація про додаткові активи, які там є, чи про якісь там проблеми.

З так званої малою, це  буде швидше – через чотири місяці. Но ми вже здійснюємо продаж. Наразі у нас вже є близько 20-ти об’єктів в портфоліо, в наступному році хочемо продати як мінімум п’ять великих. Наприклад, «Центренерго». Була спроба приватизації цієї компанії, але вона була невдала. Зараз будемо перезапускати. Ще – вітчизняна компанія по виробництву двигунів «Завод «Електроважмаш». Вчора ми замінили там директора. Тепер там буде інший директор, який буде мотивований — коли ми з ним зробимо приватизацію, у нього буде бонус. Тому що ФДМУ — та інституція, яка мусить управляти, ми повинні бути, всі директори повинні бути мотивовані на продаж. Коли ти зробив це, це твій КPI і ти отримав винагороду.

Багато об’єктів нерухомості. Дуже часто те, що залишилося у державних підприємств, їх не завжди можна використовувати за призначенням. Наприклад, готель, чи якісь об’єкти, яким треба зберегти свої функції, ми будемо писати в постприватизаційних умовах, щоб був отель. Але багато того, де можна буде побудувати новий завод.

На черзі «Президент-готель», вчора передали готель «Дніпро» на Європейській площі в самому центрі Києва.

Хотів би вам розкрити більш детально, яким раніше був процес приватизації. Фонд держмайна випускав газету «Відомості приватизації», в якій публікував, що виставляється на приватизацію.  І там дуже дрібним шрифтом писалося — ось, пойдіть та купіть. І тираж цієї газети був, здогадайтеся скільки? – на всю Україну 200 екземплярів. Зараз при прийнятті цих об’єктів будемо готувати тізери і спеціально макетувати, давати час, щоб потенційні інвестори могли зайти і ознайомитися з документацією онлайн. Потім могли поїхати на підприємство в день відкритих дверей, реально подивитися, що там є фізично, а вже потім, далі — неупереджений аукціон електронний, який просто показує, хто дав більше. Стосовно постінвестиційних умов, ми намагатимемося робити їх якомога менше. Я думаю, що ринок все ж таки визначить краще, що робити. Але соціальні умови – звільнення працівників, екологічні умови – це в нас буде дві основні умови, які ми будемо накладати, звісно в залежності від типу підприємств.

Приклади, що зараз буде продаватися наступними тижнями. Це завод у Києві, який зараз не працює – завод «Радіореле». Можна купити, прийти в онлайн та подивитися, що там є. Рекреаційні комплекси. Дуже багато наші державні підприємства набудовували санаторіїв-профілакторіїв, які теж будуть продаватися. І навіть мережа «Київпассервіс». Це мережа автобусних зупинок в Києві, та області. Це державне підприємство. Ми дуже уважно прописуємо зараз професійні умови, щоб там не будували тільки житло, але щоб інвесторам була свобода. Якщо владі області треба там зупинку автобуса, щоб інвестор міг її передати в місцеві органи влади і не мати зобов’язання 15 років вести там автобусний бізнес. Але це такий транспортний бізнес і більш того, там де є велика кількість людей, там завжди є додатковий бізнес — там можна продавати, надавати сервіс.

Пару тижнів тому продали просто на аукціоні гідроелектростанцію. Прийшов український підприємець, подивився… Стартова ціна була 64 млн грн., купив за 107 млн грн. Все просто, прийшов в офіс, потиснули руку і пішов управляти бізнесом. …«Укртелефільм», але насправді просто будівля, в якій архіви. І такого — тисячі.

«Укртелефільм»

Держава наразі ще є найбільшим власником в Україні і це насправді єдине місце в Європі, де наразі можливо на первинному ринку купити якісь активи. Той хто прийде першим – отримає краще.

З Одеським припортовим заводом — все хорошо. Вчора ми теж поміняли там директора, позавчора  поміняли наглядову раду, головою якої став Сергій Ігнатовський, який відомий в цій компанії — він допомагав розвивати агрохолдинг «Мрія». Зараз він є моїм заступником в Фонді держмайна. У нас визначено інвестиційний радник — системна американська компанія. Вона працює з юристами над об’єктом вже місяць. Ми забезпечили безперебійність роботи цього підприємства. Тобто воно працює. Наразі у нього є системні проблеми з боргами, які накопичилися за попередні роки. Але у нас є стратегія бачення, як очистити цей актив і вивести його для того, щоб він куплявся інвестором з меншим ризиком, це не поход на війну. Очікуваний час продажу – це до кінець наступного року точно. Це вже діло честі».

Післямова. В понеділок, 2 грудня, ми завітали до будівлі приватизованого «Укртелефільму». В той момент у фойє проходив показ картини для студенів. Тобто «Укртелефільм» — не просто нікому непотрібна будівля.

Охоронець повідомив, що їх колектив нічого не знає про те, що вони вже пройшли приватизацію і у них вже є якійсь власник. Вперше тут про це почули від нашого журналіста. 

До речі, як вже відбувається в Україні при новому голові ФДМУ приватизація, читайте в нашому матеріали «Приклад «розпродажу» державного майна, прозорості Prozorro та питання до Голови ФДМУ Сенниченко».

Як власники приватизованих об’єктів дотримуються хоча б екологічних вимог, читайте в нашому матеріалі «Замість Мінприроди до Кривого Рогу треба переселяти Верховну Раду».

Інф. «Активні Громадяни»

Матеріал підготовлений за сприянням інформаційного порталу «Украина по-арабски»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *