Завдання новому уряду — репозитарій наукових робіт, онлайн-комісія ДАБІ, E-social та відеофіксація іспитів на водійські права
29.08.2019
Чому ряд шкіл Києва зустріли 1 Вересня з розбитими стадіонами
02.09.2019

ДПТ вул. Ризька – Щусєва, по якому річку Сирець загонять в колектор, обговорили в присутності двох (!) місцевих мешканців

Не минуло й тижня як у рамках громадського обговорення Детальних планів території міста (далі — ДПТ) кияни дізналися про наміри столичної влади каналізувати річку Либідь і звести додатково більше 10 000 км2 житла без нових садочків і шкіл, як киян накрила нова хвиля «добрих» новин від столичної влади. (читайте матеріал про це «Громада «завернула» ДПТ за яким планують знищити річку Либідь»)

Останнім розглядом чергового громадського обговорення перед Днем Незалежності став Детальний план території (далі — ДПТ) мікрорайону Сирець.

«Ви нас тримаєте за ідіотів», — емоційно висловився щодо змісту нового ДПТ житель мікрорайону і помічник народного депутата VIII скликання Юрія Левченка (ВО «Свобода») — Олег Симороз. Чоловіка, що ось уже декілька років разом з громадою домагається внесення змін до проекту ДПТ, обурила відверта, більше того, задокументована брехня з боку містопланувальників. За словами Симороза, кількісні показники у ДПТ Сирця взагалі не розраховувалися, а просто «підганялися» під вимоги Державних будівельних норм (далі – ДБН) в інтересах окремих зацікавлених осіб.

Так, при умові спорудження як мінімум трьох нових житлових комплексів на території мікрорайону, будівництво нових шкіл і садочків тут не передбачено. Більше того, єдиним на що спромоглися проектанти в питанні покращення соціальної інфраструктури – це, увага (!), реконструкція однієї спеціалізованої школи № 24 ім. О. Білаша. Але й тут не все так просто, як то може видатись на перший погляд.

Громадський активіст Георгій Могильний теж досліджував питання нових ДПТ окремих мікрорайонів Києва, а особливо питання забезпечення мешканців закладами освіти різного рівня. За результатами його аналізу, фактичних даних щодо наповнюваності шкіл столиці, що наявні у відкритому доступі в мережі інтернет, активіст виявив лиш у СШ № 24, показник наповнюваності у 111,7% (!) і це вже сьогодні, без врахування жодних стратегій розвитку і збільшення кількості населення за найближчі роки. При чому, такий шкільний «навар» присутній майже у кожному навчальному закладі мікрорайону!

Далі більше, на місці колись улюбленого місця відпочинку і дозвілля багатьох місцевих – кінотеатру ім. Гагаріна, згідно нового ДПТ, заплановано будівництво «центру дозвілля з кінотеатром та підземним паркінгом». Тобто, кінотеатр, як Ви вже самі встигли зрозуміти, відграватиме тут далеко не провідну роль, а буде таким собі приємним доповненням на ряду з підземним паркінгом.

Зауважим, лиш те, що до будівництва самого мікрорайону в цілому та й цього кінотеатру зокрема, на цьому місці знаходився «Сирецький концтабір» — місце утримання та страти багатьох радянських солдат, воїнів проводу Організації українських націоналістів, тож що можуть знайти під кінотеатром проектанти-будівельники, вкрай потрібного тут паркінгу, поки невідомо.

Трохи далі від занедбаної будівлі кінотеатру ім. Гагаріна, саме там де свого часу відбувалися розстріли військовополонених, згідно планів ДПТ, заплановано спорудження житлового комплексу «Uno City House». Саме будівництво було розпочате більше 10 років тому. Заплановано було звести одразу 25 поверхів, однак активні протести місцевих і встановлення меморіальної таблички пам’яті закатованим Вермахтом солдат зупинив забудовника.

До останнього часу сам будівельний майданчик перебував у вкрай занедбаному стані. Однак тепер, така собі компанія «ОБРІЙ» взяла на себе зобов’язання завершити роботи з будівництва житлового комплексу уже до кінця 2021 року. Відповідні корективи були внесені і до пропонованого на розгляд громади ДПТ.

Проте, самої громади на слуханнях нового ДПТ, зустріти розробникам плану розвитку території, так і не судилося. Серед присутніх 12 людей в залі – шість були співробітниками Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (далі – Департамент) і лише двоє — виявилися мешканцями самого мікрорайону, серед них Ваш покірний слуга і вже згадуваний помічник народного депутата Симороз. Ось такі відбулися «громадські» обговорення – панове.

«Та я сам до останнього не знав, ось буквально за дві години до початку мені повідомили і, оскільки я вже два роки займаюсь цим питанням, я не міг не прийти, попри те, що день був розпланований зовсім по-іншому», —  поділився своєю думкою щодо донесення до киян чиновниками дати і часу таких заходів Олег Симороз. За його словами, в такий спосіб містопланувальники намагаються «пропихнути» незручний і проблемний ДПТ на містобудівну раду, а з її схваленням затвердити і на сесії КМДА. «Схема стара як світ – обговорення оголосили в газеті «Хрещатик», яку давно ніхто і ніколи не читає і все – хто прийшов-хто не прийшов: слухання відбулися, думка місцевих врахована», — констатує Симороз.

Щодо мене особисто, то я, хоч і за своїм професійним покликанням і є активним фанатом всіх громадських обговорень, що відбуваються в столиці, незалежно від винесених на розгляд питань, теж ще зранку п’ятниці не сном ні духом не знав про заплановані Департаментом слухання ДПТ свого мікрорайону. Більше того, того ж ранку вирушаючи на роботу і йдучи пішки Сирцем до метро (ходити пішки хоч і довше, але корисніше, — Авт.;) я не побачив жодного оголошення, жодного повідомлення про те, що в цей день буде вирішуватися доля цієї території на найближчі 5-20 років. А вся справа в тому, що, окрім уже згаданого офіційного вісника столичної влади – газети «Хрещатик» інформування киян також відбувається і через сайт Департаменту, але, в чому пікантність ситуації – ще того ж самого ранку інформації про заплановані слухання ДПТ «вул. вул. Ризька – вул. Щусєва» на сайті Департаменту знайти не вдалося, але була інформація про заплановані на цей день слухання громадського обговорення ДПТ «вул. Ягідна – просп. Науки».

Втім, знаючи рідні місця трохи краще за фахівців Департаменту, мені, а заразом «Активним Громадянам» вдалося знайти одну начебто маленьку, але напрочуд цікаву невідповідність у проектній документації. Річка Сирець, яка відповідно до преамбули того ж ДПТ є місцеутворюючою: «назву місцевість отримала від річки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком), яка бере початок поблизу станції метро «Святошин»», за планом проектантів тепер буде протікати в підземному бетонному колекторі.

Воно то й зрозуміло, адже забезпечувати потреби у швидкісному пересуванні мешканців новобудов на вул. Магістральна, що пролягає впритул до русла мальовничої річки, теж якось та й потрібно. Тим паче, що й нарікань на це з боку сусідів не буде – річка ж протікає територією Парку-пам’ятки садовопаркового мистецтва «Сирецький гай», ніхто поруч не живе.

І в той час, як все означене вище — це доволі амбітні і перспективні плани, що нині лише обговорюються, річка Сирець у ДПТ «вул. Ризька – вул. Щусєва» уже сьогодні позначена як підземний колектор. Так-так, навіть діаметр є – 1500 мм. І байдуже, що на місцевості – це сквер, який ще 10 років тому місцеві створили буквально з нуля і щодень за ним доглядають, на картосхемі ДПТ – це зона житлової забудови, а річка – колектор.

До речі, невипадковими, на нашу думку, є і розмиті формулювання самого ДПТ щодо водного об’єкту. «…від річки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком). «Де ж там річка, всього струмок, яка там його роль?» — уже невдовзі може лунати з уст ласих до наживи чиновників. А логіка в тому й дійсно є, адже річка з прибережною захисною смугою у 25 м – це, к правило 52 м «втраченої» корисної площі, а в перерахунку на співвідношення $/сотка – це вже стоні тисяч, ба навіть мільйони вічно зелених банкнот.

Йдемо далі – «…яка бере початок поблизу станції метро «Святошин» — як би не так, панове знавці. Витоків річки Сирець насправді два – перший історична місцевість «Грушки» (про нього проектанти делікатно мовчать) і другий – болотиста місцевість поблизу спеціалізованої школи № 73 (ст. м. «Нивки»). «Чому ж дипломовані держслужбовці допускають такі необачності?», — запитаєте Ви. А причина – та ж сама. Просто після початку затвердження ось таких ДПТ можна буде сміливо заявити щось, на кшталт: «Ну, по-перше, це не річка, а всього лиш струмок, початок і значна частина течії якого сьогодні й так закута під землю, а те, що лишилось — являє собою болото і звалище, від якої потрібно якомога скоріше позбавитися». Щось подібне ми вже чули щодо планів на Совські ставки і Протасів Яр, які громаді допоки вдалось відстояти. Що ж, далі буде…

Дмитро Перов

відео: Михайло Шевирьов

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *