Діло — труба 3: «У місті Києві таких врізок – мільйон», — так зняв з себе відповідальність за зливи нечистот у Дніпро начальник районного ШЕУ
09.09.2019
Протистояння у Протасовому Яру дійшло до публічних погроз активістам
11.09.2019

ДПТ «вул. Оноре де Бальзака – Радунська»: незаконне будівництво закінчать за кошт киян

07 червня 2019 року на розсуд громадськості був висунутий Детальний план території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Градинської та Радунської у Деснянському районі м. Києва (далі – ДПТ). Теоретично громадяни мали можливість ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації протягом наступних 30 днів — з 07 червня по 09 липня 2019 року та подати власні зауваження та пропозиції до проекту. Проте, практично цією можливістю більша частина мешканців так і не скористалося. Непоінформованість та необізнаність місцевих мешканців щодо ДПТ черговий раз дала можливість столичній адміністрації проштовхнути вигідний забудовнику план. Новий етап його втілення запланований 10 вересня 2019 року – у цей вівторок ДПТ будуть затверджувати на постійній комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування для подальшого подання на голосування на сесію Київради.

До яких хитромудрих комбінацій лишень не звертаються забудовники у столиці, щоб отримати землю під свої «перспективні» проекти. Одні, як то було на Хорива, 2 – відселяють людей за неіснуючими адресами (читайте також: «Схема» переселення мешканців Подолу з історичних будинків до дешевого житла на Троєщині»), інші – незаконно «прихватизують» ліси, як то було у Протасовому Яру (читайте також: «Сьогодні Протасів Яр — місце бойових дій проти «дніпровських загарбників»). Але це, як то кажуть, лиш квіточки. Куди цікавішу «схему» провернули забудовники на Троєщині. Але все про все попорядку.

26-й і 26а мікрорайони житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» почали споруджувати ще на початку 1990-х років. При цьому територія мікрорайону 26а, вздовж сучасної вулиці Лаврухіна проектувалася як перспективна територія розвитку мікрорайону. Чому ж так? Чому ділянку у майже 3 км кв не стали забудовувати відразу, а залишили «на перспективу розвитку»? А все тому, що кінець 80-х років ХХ ст. ознаменувалися для колишнього СРСР останнім піком зростання населення. Однак, на відміну від попередніх демографічних вибухів, цього разу радянська система мала справу з абсолютно новим для себе явищем — виколотою точкою демографічної кривої.

Справа в тому, що високі показники приросту населення у цей період дала не висока народжуваності, як зазвичай, а так званий «штучний приріст» — значне збільшення кількості населення саме за рахунок переїзду з інших населених пунктів до столиці. На межі розпаду старої державної системи ніяких адміністративних обмежень по переїзду уже не існувало. Люди переїжджали до столиці цілими сім’ями, забираючи з собою дітей.

Усвідомлюючи подальше стрімке зростання населення і не маючи змоги прорахувати його математично, радянські проектанти залишали у межах нових мікрорайонів зони перспективного розвитку.

На цих територіях, в залежності від наявних і актуальних потреб мешканців мали бути споруджені додаткові об’єкти соціальної інфраструктури (лікарні-поліклініки, школи, дитячі садочки, спортивні майданчики тощо).

Однак, час йшов, а нові об’єкти так і не з’являлися. Земля стояла пусткою, а кількість населення тим часом зростала… У 2004 році нарешті почалося планомірне освоєння зони. Втім, у переповненому людьми мікрорайоні почали будувати не новий садочок чи школу, як Ви могли би подумати, а …. нове житло! Так-так, на початку 2004 року така собі компанія «Евда» запланувала побудувати на місці існуючого пустиря цілий житловий комплекс висотністю у 22-поверхи, з гордою і амбітною назвою «Троєщинські Липки».

Втілити в життя такий сміливий проект наважилася інша нині вже не існуюча компанія «Смартекс Системс». Першопочатковий план будівництва передбачав спорудження восьми багатоповерхівок з підземними паркінгами та дитячим садком, які мали бути споруджені до третього кварталу 2009 року. Проте, будівництво так і не змогли розпочати вчасно, а надалі ще кілька разів «заморожували» в результаті чого проект, за виключенням кількох окремих будівель, було реалізовано лише на початку 2012 році. Цікавим є те, що в це «виключення» якраз і потрапив обіцяний забудовником на початку будівництва дитячий садочок. Натомість, на іншій стороні ділянки, ближче до вул. Оноре де Бальзака було споруджено ТЦ «РайON», вочевидь теж соціального призначення..

У тому ж таки 2004 році Деснянська райдержадміністрація на поки ще вільному клапті землі, що розташований південніше означеного будівництва, ініціювала спорудження нової загальноосвітньої школи. Але світлим намірам знову не було дано втілитися у життя. Бюджетні гроші міста швидко «оптимізувалися» мабуть по кишеням чиновників, а школа, якої встигли звести не повний один поверх, залишалась стояти пусткою.

Новий етап історії розпочався вже у 2007 році, коли між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» та ТОВ «Українська будівельна компанія «Укрсоцбуд» було укладено Договір інвестування завершення будівництва школи у Деснянському районі м. Києва № 124-07. В свою чергу, на виконання положень цього договору, фактично для добудови школи, Деснянська районна у місті Києві державної адміністрації Розпорядженням №893 від 18 червня 2007 р. «Про передачу об’єкту незавершеного будівництва школи на ділянці № 28 у 26 мікрорайоні ж/м Вигурівщина-Троєщина», передала згаданому ТОВ об’єкт незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою на праві користування.

«Укрсоцбуд» зобов’язувався добудувати школу і «реконструювати нежитлові приміщення під житлові». Останнє, вкрай дивне, як на мене, формулювання, надалі набуло обрисів у вигляді спорудження на подвір’ї недобудованої школи житлового комплексу «Перспектива». «Втім, яка перспектива була будувати на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти житловий комплекс?», — запитали себе в «Уксоцбуді» і вирішили продати об’єкт незавершеного будівництва далі — ТОВ «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3», що надалі і здійснювало будівництво.

Схоже питання, але вже щодо обох компаній виникло у суддів  Господарського  суду  міста Києва, які 24 травня 2018 року  ухвалили постанову у справі №  910/28188/14. Відповідно до тексту рішення, означені компанії зобов’язані знести об’єкт самочинного будівництва «реконструкція нежитлового будинку під багатоквартирний житловий будинок по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва», як самочинно збудований на муніципальній земельній ділянці та привести земельну ділянку (кадастровий номер: 8 000 000 000:62:096:0038, місцезнаходження — вул. Теодора Драйзера, 40, м. Київ) у попередній стан. Станом на 09 вересня 2019 року рішення залишається невиконаним…

«Тож поки рішення суду ще не виконано, а незаконний самобуд  не знесено – це чудова нагода проголосувати рішення про схвалення ДПТ «вул. Оноре де Бальзака – Радунська», що передбачає добудову ЖК «Перспектива» і школи за кошти бюджету, тобто з кишені киян», — подумали депутати Київської міської ради, що входять до складу відповідної комісії і запланували на вівторок, 10 вересня розгляд і голосування ДПТ на своєму засіданні. Якщо на постійній комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування депутатам таки вдасться проголосувати опальний ДПТ, його проект залишиться лише затвердити на черговій сесії КМДА, що фактично буде лиш формальністю на шляху у завершенні проекту забудовника, але уже за наш з вами кошт.

Тому, ласкаво просимо на засідання комісії – 10 вересня о 10:00, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, 10-й поверх, кім. 1017.

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *