Громада «завернула» ДПТ за яким планують знищити річку Либідь
22.08.2019
Завдання новому уряду — репозитарій наукових робіт, онлайн-комісія ДАБІ, E-social та відеофіксація іспитів на водійські права
29.08.2019

ДПТ пр.Науки-вул.Ягідна: громада перебрала на себе функцію ведення громадського обговорення та відхилила ідею з новобудовами

Ще 19 жовтня 2017 року в Голосіївський РДА вперше був розглянутий проект Детального плану території в межах вулиці Ягідної — проспект Науки (далі — ДПТ). Тоді у київської громади виникло безліч питань щодо планів столичної влади, зокрема громадськість занепокоїло зростання кількості нової забудови на зсувонебезпечних схилах Мишоловських ярів. Тоді ДПТ зрештою було відхилено. І цього разу, докорінно не змінивши плани по забудові всього проспекту Науки та не врахувавши законних вимог по поліпшенню, а не погіршенню умов проживання в цьому районі, розробники ДПТ отримали той же результат – повне несприйняття громадою їх планів. А про плани «Активні Громадяни» писали в статті: «ДПТ пр.Науки-вул.Ягідна: вказані невірні адреса забудов, гаражі — під знесення та будівництво висоток на зсувонебезпечному грунті»

Цього разу місце зустрічі містопланувальників з громадою було змінено – вул. Хрещатик, 32, Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Незважаючи на те, що обговорення проходило напередодні свята – Дня Незалежності, це ДПТ зібрало повну залу занепокоєних киян. Більшість вже знала про плани по забудові цієї території, але були і такі, які на мапі з гарним масштабом розглядали свої особисті ділянки – бодай, щоб ніхто не зазіхнув на їх територію.

Черговий стандартний перебіг подій у розгляді ДПТ, що включає нотування пропозицій киян, що ніколи і ніким зазвичай не враховуються порушив місцевий мешканець, юрист Сергій Петренко. Він разом з багаторічним головою громадської ради при Голосіївський РДА, а нині народним депутатом України від політичної партії «Слуга народу» Олександром Юрченком запропонували змінити порядок денний – без довгої балаканини визнати ДПТ «вул. Ягідна — просп. Науки» таким, що не відповідає інтересам громади та зняти останній з розгляду до врахування думки місцевих мешканців.

Дане рішення було підтримано одноголосно всіма присутніми громадянами. Його підтримали навіть ошукані мешканці будинку, який вказаний в ДПТ під адресом пр.Науки 98. «Розумієте, для того, щоб новий інвестор був зацікавлений в будівництві нашого дому, а ми всі внесли за свої квартири гроші, неможливо йму дати дозвіл на будівництво лише 16-поверхового будинку, — розповіла «Активним Громадянам» проблему для себе в цьому ДПТ ошукана інвестор Олена. – Тут мусять побудувати мінімум 24-поверховий будинок. А в нас ще частину території забирають під дитячий садок на 15 дітей. Кому такій садок потрібен? Дайте інвестору побудувати такий будинок, щоб він був зацікавлений в видачі нам 70 квартир, за які ми вже заплатили!»

Взагалі с цим домом є дві проблеми. На одну з них наголосили розробники ДПТ. Це неможливість побудувати тут 24-поверхову будівлю, бо виділена під неї земельна ділянка знаходиться в районі так званої садібної забудови. На другому моменті ніхто не став наголошувати. А він пов’язаний з планами по розширенню проїжджої частини  вулиці Ягідної. Її планують зробити по дві полоси в кожний бік — розширювати за рахунок в тому числі земельної ділянки під домом пр.Науки, 98.

«Громада досі немає відповіді на поставлені ще у 2017 році питання (щодо вирішення питання проблемної забудови — Авт.), тому ми вважаємо цей ДПТ ще більш незаконним за попередній», — наголосив Юрченко.

Надалі громадське обговорення перейшло у формат, суть якого, певно, найбільше відповідає призначенню такого роду заходів — заслуховування і врахування всіх без виключення нарікань, застережень і пропозицій місцевих мешканців щодо подальшого розвитку їх мікрорайону на майбутнє. При чому роль головуючого, особи безпосередньо від якої і залежить, як і наскільки будуть почуті думки громадян, взяв на себе той же місцевий юрист – Сергій Петренко. Відповідне рішення також було підтримано громадою одноголосно.

Далі пішли зауваження громади, вперше за 3 останні розгляди ДПТ їх розгляд мав конструктивну складову – зазвичай всі нарікання місцевих мешканців впиралися у формулювання, на кшталт, «это всего лишь проект, приблизительная модель, которая еще будет меняется», «это вопрос ни к нам, мы всего лишь проектировщики», «вы ничего не понимаете, не лезьте», що лунали з вуст проектувальників.

Основні проблеми мікрорайону, як не дивно (особливо для Департаменту містобудування та архітектури), залишилися незмінними – це несанкціоноване будівництво та відсутність або неповноцінність соціальної інфраструктури. Так, жителі вулиць Маршальської, Адмірала Ушакова та частини проспекту Науки зібрали підписи про те, що вони не бажають і не мають фінансової змоги відвідувати дитячі дошкільні заклади, розташовані нині в районі пішої доступності (500 м відповідно до ДБН) мешканців цих вулиць, а новий ДПТ не передбачає будівництво в районі нових дошкільних навчальних закладів державної або комунальної форми власності, на появі яких наполягають місцеві. Також невирішеним й досі лишається питання проблемних забудов, зокрема, місцеві виступають проти будівництва за адресами: вул. Адмірала Ушакова, 1 та просп. Науки, 60-62. Дані новобуди, за словами місцевих, не лише порушують вимоги будівельних норм щодо допустимої відстані між будинками, а й загрожують активізації зсувних процесів на схилах, що може призвести до численних людських жертв.

Нагадаємо, що згідно даних Інститут геологічних наук НАН України, схили Багринової гори, якою частково і пролягає просп. Науки, в цій місцевості належать до третьої («червоної») категорії небезпеки. Більше того, з 1950-60-х років схили гори не зазнавали жодного капітального укріплення, а вул. Корчуватська, що знаходиться буквально в 300 м від будівництва, поволі зсувається в прірву от уже 10 рік поспіль. Місцеві покинули свої будинки тут ще кілька років тому, навіть не сподіваючися і на найменшу компенсацію від міських урядовців.

«Минулого року на наше подвір’я з’їхав сусідський город – їх та наш дім знаходяться на схилах гори, — розповіла «Активним Громадянам» мешканка вул.Маршальської Ірина. – Майже під самий поріг хати завалило, могли і не війти з дому. Всі місцеві органи обійшли, всі сказали – це наша особиста проблема. Оформили кредит та самотужки це все укріпляли. А на схилах тут живуть сотні сімей».

Не краща ситуація і на дні яру, над яким звисають покинуті будинки —  його дном протікає Голосіївський (Дідоровський) струмок, утворюючи в цій місцині декілька живописних водойм. Однак, стан цих водойм за останні кілька років суттєво погіршився. Систематична бездіяльність міських чиновників щодо ініціювання проведення сюди гілки централізованої каналізації, підштовхнуло місцевих вирішувати питання водовідведення підручними способами. Звісна річ, знайшлися й такі, що пішли по шляху найменшого супротиву і відвели каналізацію з власних приватних подвір’їв прямо в русло струмка, звідки вода нині їх доносить прямо в озера – перетворивши останні на епідеміологічні бомби сповільненої дії.

Водночас, на березі першого (крайнього) озера проходить умовна лінія між приватною забудовою і Голосіївським Національним природним парком (далі – Нацпарк, НПП), з якого і виринає струмок. Лінія, насправді, настільки умовна, що охоронна зона Нацпарку, дивним чином, знову ж таки, чомусь не була врахована в ДПТ. Хоча визначити межі НПП в натурі на місцевості, на сьогодні не складає такої й великої складності. Багаторічні зелені насадження від малоповерхової садибної забудови відділяє видовжений вздовж забудови вал сміття, вивіз якого за стільки років тут так і не став повністю централізованим.

Що ж, черговий раз ми можемо спостерігати те, що системні прорахунки міських урядників створюють практичні проблеми на місцях. Проблеми, які знову ж таки виявляють не самі державні службовці, як то мало би бути, згідно закону, а прості мешканці – вони ж й ініціюють розгляд проблем, створених і так і не вирішених міською владою.

Але й цього адміністрації міського голови Віталія Кличка,  вочевидь, замало. Реальне вирішення проблем лежить в площині народної ініціативи взяти на себе роботу профільного Департаменту з оцінки і врахування заперечень щодо нового-старого ДПТ, адже за два роки, що минуло з часу минулого розгляду проекту ДПТ, жодна ініціатива місцевих мешканців так і не була врахована. Більше того, така ініціатива місцевих у бажанні допомогти зробити наше спільне рідне місто кращим наштовхнулася на очевидний опір самих держслужбовців. Чому ж опиратися ініціативам і не вирішити реальні існуючі проблеми на місцях разом?! Істинні мотиви такої поведінки, а радше мотивації, лишаються загадкою, принаймні жоден з присутніх «містобудівників» дати на це питання ствердної відповіді так і не зміг.

Дмитро Перов

відео: Михайло Шевирьов

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *