Міст Патона руйнується, а керівництво КП «Київавтошляхміст» ховається від журналістів
04.08.2019
Замість Мінприроди до Кривого Рогу треба переселяти Верховну Раду
06.08.2019

До сесії Київради підготували рішення про Жуків острів і витоки річки Нивка та намагалися подати ідею, пересадити киян на електросамокати

Останнім часом Постійні комісії Київради в рази менше проводять засідання. Можливо це зв’язано з хитким положенням мера та одночасно керівника Київської Міської державної адміністрації Віталія Кличко (читайте про це в нашому матеріалі – «Як Кличко хапається за два крісла, видаючи бажане за дійсне. Розбір прес-конференції»), а можливо з сезоном відпусток. Таким чином в останні два тижні пройшло засідання декількох комісій, на яких депутати Київради мусили розглядати ряд скандальних тем. Але далеко не на все хватило депутатів.

Доля витоків річки Нивка і Жуків острова

24 липня відбулося засідання Комісії з питань екологічної політики, яке для цієї комісії стало першим за календарний місяць. Серед безлічі накопичених питань подужали з порядку денного одиниці.  Першим і, можна сказати, перемогою громади стало затвердження проекту-рішення для подальшого голосування на сесії Київради «Про  оголошення комплексною пам’яткою природи місцевого значення витоки річки Нивка». Це питання розглядали першим, так як на підтримку прийшла чимала кількість активістів. І на першочерговому розгляді ситуації з річкою наполягав депутат Київради від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко.

«Питання стосовно розгляду цього об’єкту не один раз піднімалося на комісії. Мова йде про два ставки , які є витоками річки Нивка і які не один раз об’являли як об’єкт техногенної екологічної катастрофи. Для того щоби комунальне підприємство ПЛЕСО більш ретельно могло захищати природний заповідний фонд,  який там існує, стосується це і водоплаваючих качок, і рослинності, я пропоную оголосити комплексною пам’яткою природи місцевого значення витоки річки Нивка, як частину природної території Голосіївського району міста Києва», — наголосив Мірошниченко.

Комунальне управління в свою чергу висловило підтримку проекту рішення про надання статусу природного заповідного фонду, але наголосило, що спочатку треба…  «фізично розчистити територію». Звичайно це було сприйнято громадою, як спроба відтягнути прийняття рішення в той час, як ця природна зона знаходиться під фактичною загрозою забудови. Про, що не раз повідомляли активісти .

«Насправді, якщо ми ухвалимо рішення сьогодні або через тиждень, нічого не зміниться. Цей проект рішення покликаний унеможливити будь-які забудови. Тому що один з трьох ставків знаходиться в оренді у компанії забудовника і одна з основних проблем оцих ставків — саме оренда», — продовжив пан Мірошниченко. А що ж дає статус комплексної пам’ятки місцевого значення на практиці? Як це може допомогти захистити територію? Згідно Закону України про природно-заповідний фонд України, відповідно до глави 6 ст. 28: «На території пам’яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану… Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження». Тобто дане рішення Київради може повністю унеможливити забудову території і відповідно будь-які масштабні будівельні роботи будуть автоматично визнані незаконними. Говорячи людською мовою, ставки залишаться в своєму нормальному природному стані і екосистема не постраждає.

На щастя, члени комісії одноголосно ухвалили це рішення. Присутні активісти зустріли цю новину щирими оплесками. Адже навіть така маленька перемога має велике значення, коли ми говоримо про екологію. Але попереду голосування на сесії Київради і тут вже питання, як буде себе поводити більшість від колись провладної партії «Солідарність»: вона буде за екологію, чи за забудову.  

Другим питанням, яке підняли на Комісії з питань екологічної політики, була пропозиція оголосити ландшафтним заказником місцевого значення територію так званої Конча-Заспи — Жуків острів. Території острова Жуків у Голосіївському районі — це майже 600 га, які не надані у власність чи користування. Дана територія є домівкою для косуль, лосів і понад 25 видів риб. Тут мешкає багато тварин, які занесені до Червоної книги України. Але наразі ця територія вже довгий час асоціюється у людей не з рідкими видами флори і фауни, а зі скандальними забудовами.

Ще у 1999 році рішенням Київради був створений даний ландшафтний заказник. Але на сесіях 22 серпня та 1 жовтня 2007 року Київрада скоротила площу заказника у дев’ять  разів, з 1 794 га до 196,36 га. Всю вилучену у заказника територію розподілили між двома десятками товариств-забудовників. Одну з вилучених земельних ділянок Київрада передала ТОВ «АВ-Медгруп». За інформацією столичних ЗМІ, за цією компанією стоїть колишній депутат Київради, колись 1-й заступник голови Київського міського відділення Партії регіонів, а наразі лідер партії «Зелених» Олександр Прогнімак, що на той часу очолював Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Києві. Також серед нарізавших собі ділянки під забудови в заповідній зоні значилися імена олігарха Дмитра Фірташа та депутата Київради Олександра Богатирьова — сина екс-міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової.

Після низки судових розглядів, ініційованих Прокуратурою Києва та Національним екологічним центром України, які вказували на те, що рішення Київради було прийняте з грубими порушеннями законодавства (всупереч Генеральному плану Києва, без погодження з органами Мінприроди та наукового обґрунтування доцільності скорочення меж заказника), у травні 2010 року Верховний Суд України поставив крапку у справі, і площа заказника лишилася зменшеною…

Ландшафтний заказник унеможливить будь-яку забудову. Це буде найбільший заказник в Київській області. Це рішення було також прийнято одностайно і можна вважати його, одним з ключових дій у сфері екополітики міста за останній час. Знову таки, якщо за це проголосують депутати Київради.

А взагалі 24 липня 2019 року на комісії мали ще розглянути електронну петицію №7430 «Надати земельній ділянці на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік статусу Арт-скверу ім. соліста Паризької опери, Героя України Василя Сліпака»; законність будівництва дельфінарія «Немо» на вул. Академіка Заболотного, 37; ініціативу мешканців мікрорайону Троєщина стосовно створення зеленої зони (скверу) на земельній ділянці на вул. Бальзака (Поруч зі Свято-Покровським Храмом) у Деснянському районі м. Києва та багато ініціатив по новим скверам.  

Доріг немає, а програма розвитку транспортної інфраструктурі – є

В останній день липня пройшло засідання Постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами. Тут теж актуальних питань назбиралось чимало, але розглянули не всі. Серед п’ятдесяти питань затвердженого порядку денного  депутатам вдалося розглянути тільки три. Не в останню чергу через суперечки навколо нової Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2019-2023 роки, які затягнулися.

Цей документ, який вже не один раз перероблювали, має визначити подальший розвиток транспортної системи столиці до 2023 року. Перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури Іван Шпильовий, намагаючись хоч на цей раз проштовхнути документ на сесію Київради, зазначив «пределу совершенства нет, але якщо постійно вносити зміни до документу і не приймати його, результату не буде». 

В свою чергу у сторону Департаменту пролунало достатньо претензій, щодо нечітких формулювань результатів його діяльності, якщо вони взагалі є. «Результат — покращення доріг Києва. Це смішно! — наприклад, висловився стосовно написаного в програмі перший заступник голови комісії Прохор Антоненко (ВО «Свобода»).  — Ви тут за ідіотів усіх рахуєте? Напишіть нормально програму. Це має бути взагалі, комплексно. Що в Києві зміниться? А не десь асфальт переклали — у нас в Києві тепер новий асфальт. Генії».  

Пролунала думка , щодо врахування світового європейського досвіду при вирішенні транспортних проблем міста, і навіть — пересадити киян на електросамокати, прокатні пункти яких можна  встановити на зупинках громадського транспорту по системі «останньої милі». Зі слів гендиректора комунального підприємства «Київпастранс» Сергія Майзеля, це допоможе киянам і зробить місто більш привабливим для туристів.

«За останні два роки у світі настільки сильно розвинулася ця інфраструктура, що компанії, які вийшли на цей ринок, стали заробляти більше мільярдів. І для людей це буде дуже зручно, і корисно для екології. Я думаю, все ж таки треба слідкувати за розвитком світових стандартів і добавляти такі речі, які повинні наше місто робити приємнішим для туристів і мешканців».

Дехто з депутатів зазначив, що світові ноу-хау — це круто , але у Києві є більш прості речі , що знаходяться в критичному стані, і варто було б почати з них. «Я рекомендую всім з’їздити на Осокорки, або на Позняки.  На деякі вулиці.  Там не те, що  електротранспортом, там пішки неможливо пересуватися. Тому, для того, щоб обговорювати глобальні світові тенденції, спочатку треба зробити нормальні дороги. Бо люди реально не можуть на Осокорках пересуватися на транспорті. Ви кажете, громадським транспортом небезпечно їздити, тому ми туди транспорт не пускаємо. Так і приватним транспортом там їздить неможна . Люди дном черпають люки, ламають колеса… Коли у нас немає занижених бордюрів, щоб перетнути дорогу, то про який електротранспорт ми можемо говорити?!» — відзначив депутат Ігор Мірошниченко, який також побував і на засіданні цієї комісії.

Відтак другим депутати вирішили розглянути питання автомобільних доріг, що знаходяться в критичному стані. Дороги на вулицях Урлівській, Єлизавети Чавдар, Григорія Ващенка та Софії Русової у Дарницькому районі об’єднує спільна біда. Справа в тому, що вони знаходяться у власність забудовника і таким чином не знаходяться  в відповідальності міста. А так як зазначений забудовник про них не дбав, територія стала в буквальному сенсі непрохідною – непридатною для пересування будь-яким транспортним засобом. Саме тому на комісії прозвучала думка, щодо прийняття зазначених вулиць до комунальної власності.

Третім досить важливим рішенням були зміни у порядку розміщення вивісок. Тепер підприємці матимуть спрощену систему подачі документів. І по суті, те, чим займалися спеціальні агентства за додаткові гроші, підприємці зможуть робити самостійно. Як зазначив керівник Управління з питань реклами Олександр Смірнов , люди матимуть змогу значно легше встановлювати рекламні вивіски, але відповідно до чинних стандартів. На занепокоєння про перевищення їх кількості і тенденції її зростання у столиці, Смірнов заявив, що фактично наразі кількість вивісок навіть зменшилася, порівняно з попередніми роками . Нагадаймо, що Управління з питань реклами немає можливості накладати жодних штрафних санкцій і тому просто демонтує незаконну рекламну вивіску у разі її виявлення.

А ось питання про прийняття нових правил користуванням метрополітеном поки відклали. Бо це дискусія не на одну годину.

Михайло Шевирьов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *