Інспекція №3: Реконструкція парку на Троєщині за 25 млн і поки що одне кримінальне провадження
06.07.2019
Кияни прийшли до Зеленського, щоб зупинити будівельне свавілля. Їм заблокували двері
09.07.2019

Державна екоінспекція Столичного округу подала в суд на «Київводоканал» за недопуск інспекторів. Продовження теми

У чому особливість наших чиновників та бізнесменів? У тому, що вони намагаються усе робити тишком-нишком, або, принаймні, повідомляти громадськості якомога менше, по можливості тільки ті факти, які говорять на їхню користь. А активні громадяни послідовно добувають факти, які чомусь приховують чиновники та бізнесмени. Ось так і з ситуацією щодо викиду стічних вод з «Київводоканалу» у Дніпро (а саме  — у Русанівську протоку) 12 червня. Ми вже чимало деталей про цей викид повідомили у двох статтях Мешканцям новобудов на Микільській Слобідці заважає Деснянська водопровідна станція та «Київводоканал» визнав викиди біля Русанівських садів та зразкового пляжу.

Зокрема, ми з’ясували, що:

-«Київдодоканал» має дозволи на ці викиди від Департаменту благоустрою КМДА;

-Викиди складаються з органічних речовин, які містяться у воді річки Десна і які видаляються у процесі очистки, що, але н тільки і робить деснянську воду придатною для пиття;

-Такі викиди відбуваються впродовж усього терміну роботи Деснянської водопровідної станції – тобто понад 40 років;

-Звертати увагу на ці викиди стали саме тоді, коли запрацювала зона відпочинку у зоні новобудов, побудованих чомусь у зоні колекторів «Київводоканалу»;

-Зона відпочинку була створена на вимогу мешканців новобудов на Микільській Слобідці. Дозволи на будівництво дала Київрада та КМДА, хоча будувати там не можна, і досі йдуть суди з цього приводу;

-«Київводоканал» готовий побудувати очисні споруди, які повністю закриють проблему зі зливами  у Русанівську протоку, але це вимагає трьох років часу і 400 мільйонів гривень, яких у підприємства немає.

А от що допоки нам не вдалося з’ясувати, так це чому «Київводоканал» 12 червня не допустив до перевірки на свою територію державних екологічних інспекторів. Про недопуск своїх працівників Державна екологічна інспекція (ДЕІ) повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці: «Державною екологічною інспекцією Столичного округу здійснено відбір проб стічних вод із зазначених колекторів та вживатимуться заходи впливу до винних осіб. У випадку встановлення нанесення збитків державі будуть пред’явлені відповідні процесуальні документи для відшкодування таких збитків балансоутримувачем зазначених колекторів. Державна екологічна інспекцією Столичного округу звертає увагу громади міста Києва, що можливі порушення природоохоронного законодавства ПрАТ «АК «Київводоканал» є наслідком безвідповідальних дій керівництва вказаної компанії, а також не допусків державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу до проведення планових перевірок вказаного підприємства.
ДЕЇ заявляє, що ПрАТ «АК «Київводоканал» протягом 2017, 2018, 2019 років не допускає державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища до проведення планових перевірок, про що були складені відповідні акти та протоколи про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності. Однак, незначна сума адміністративного штрафу за не допуск інспекторів до планової перевірки підприємства (765 гривень) дає можливість таким підприємствам-порушникам природоохоронного законодавства уникати перевірок під час яких нарахування штрафів та збитків понесених державою у результаті діяльності цих підприємств можуть сягати мільйонів і навіть десятків мільйонів гривень. Про факти не допуску ПрАТ «АК «Київводоканал» до проведення планових перевірок поінформовано правоохоронні органи та голів Київської міської та Київської обласної державних адміністрацій».

«Активні Громадяни» поцікавилися причиною такої нелюбові до ДЕІ у керівника прес-служби «Київводоканалу» пані Вікторії Яковлєвої. Пані Вікторія лише розвела руками: «Треба питати юриста». Ми, «Активні громадяни», очікуємо усе ж отримати відповідь

А тим часом ми звернулися із запитом на отримання публічної інформації до ДЕІ, щоб дізнатися причини цього інциденту від них. У листі, який прийшов від Державної екологічної інспекції Столичного округу, офіційно повідомляється, що, дійсно, державних екоінспекторів водоканалівці не допустили до планових перевірок у 2018 та у 2019 роках. Інспектори склали про це відповідні акти і звернулися до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 18 березня ц.р. відкрито провадження, розгляд якого наразі триває.

Чим це може обернутися для «Київводоканалу»? Недопуск можна розглядати як перешкоджання роботі співробітників природоохоронних органів. Це стаття 188(5) Кодексу про Адміністративні порушення. Вона передбачає штраф для тих посадових осіб, які перешкоджають природоохоронцям, а саме – від 15 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зараз у нас такий мінімум – це 17 гривень. Тобто того з працівників «Київводоканалу», який дав команду охороні не пускати інспектора, можуть оштрафувати лише на суму від 255 до 765 гривень.

Також ДЕІ намагається спілкуватися з «Київводоканалом» позасудовими каналами. Екоінспекція пише водоканалу листи. А також пише листи до «органів місцевого самоврядування» — мабуть до Київради та/або КМДА (у отриманому нами листі від ДЕІ не уточнено). Відповіді на питання «як за ігнор екоінспекції покарають водоканал і що будуть робити далі з викидами» тощо, київська влада наразі екоінспекторам не дала.

Зате департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що майно «Київводоканалу» є власністю громади Києва, але наразі – хоп! – передане в управління ПрАТ «Київводоканал». ПрАТ, як ми вже писали, – це приватне акціонерне товариство. Чому, для чого і яким чином два роки тому ПАТ (публічне акціонерне товариство) «Київводоканал» перетворилося на ПрАТ? Депутат Київради Олесь Маляревич, наприклад, цього не знає. Хоча він є – на хвилиночку – заступником голови бюджетної комісії Київради.

Дуже прикро, що ДЕІ не практикує широке спілкування зі ЗМІ, про що йдеться й у листі: «…інспекція не проводила прес-конференцію з приводу порушень ПрАТ «Київводокалал». А жаль…

«Якщо суд вирішить оштрафувати працівника водоканалу, який не пускав інспекторів, то це не буде великою бідою для нього. Премія від керівництва водоканалу на суму штрафу легко покриє витрати того, хто «прийняв удар»,  — розповів нам голова Громадської еколого-правової організації «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський. — Це доволі поширена практика зараз на усіх підприємствах. Тому що у разі потрапляння екоінспекторів на територію зазвичай штрафи бувають набагато більшими.  Щодо самої статті 188 прим. 5, то вона дуже слабенька, навіть у ній не передбачено збільшення покарання за повторне її порушення, хоча у інших підпунктах цієї статті такі доповнення є, наприклад, у статті 188 прим 9, яка стосується ігнорування вимог працівників органів стандартизації та метрології. Не кажу вже про те, що навіть за перше ігнорування інших інспекторів, наприклад, з комісії радіочастот штрафи куди більші – від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів (1700- 5100 грн – авт.). Тож Міністерству екології та природних ресурсів — Мінприроди (а Держекоінспекція знаходиться у вертикалі цього міністерства – авт.) варто попрацювати над удосконаленням законодавства».

Васильківський вважає, що складеться доволі цікава ситуація, якщо суд задовольнить позов ДЕІ щодо допуску її інспекторів на «Київводоканал». Тоді уникнути перевірки буде значно складніше. Адже у Кримінальному кодексі є стаття 382. «Невиконання судового рішення»: 1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню — карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,- караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

«Активні громадяни» продовжують відстежувати ситуацію. Зокрема, ми плануємо дізнатися про результати аналізів, які ДЕІ брала 12 червня.

 

Олег Листопад

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *