Тиждень не можуть загасити торф в районі Конча-Заспи
12.08.2019
Для колектора під нові забудови на Русанівці зносять частину кладовища домашніх тварин
13.08.2019

Чиновники не поспішають гасити пожежу, що наступає на Нацпарк «Голосіївський»

Нещодавні пожежі в Сибіру, Росія, що змусили сколихнутися інформаційний простір всього світу, ще раз нагадали нам, чого може вартувати звичайна людська необачність, підкріплена халатністю чиновників усіх рівнів. І поки пожежі на Далекому Сході й досі полихають, таким великим містам як Чита та Іркутськ уже доводиться пожинати плоди руйнівного лиха. За даними Міністерства охорони здоров`я РФ, станом на 9 серпня до місцевих лікарень звернулося більше сотні людей з ознаками отруєння чадним газом.

Причинами пожежі експерти назвали т. зв. «Сухі грози» — встановлення тривалої посушливої погоди з високими показниками ртутного стовпчика. У МінНС РФ основною причиною пожеж називають саме людський фактор. Однак, у масовому знищенні зелених легень планети винні не лише прості люди — від початку стихійного лиха місцеві органи влади не поспішають витрачати бюджетний кошт на гасіння пожеж у важкодоступних місцевостях. Як результат — вогонь на окремих ділянках поширюється й надалі.

Певно, надихнувшись досвідом російських колег керівництво столиці України, втім, як і області, не поспішає гасити торф’яні пожежі під Києвом, що вирують тут от уже другий тиждень. Більше того, т. зв. «природне явище» настільки непомітне для чиновничого ока, що перша пожежна бригада на місце подій вирушили лиш на третій день після початку пожежі.

Вогнеборців на місце надзвичайної ситуації викликав місцевий житель Борис Дробот. Чоловік зголосився розповісти про пожежу та показати осередки займання, тож «Активні Громадяни» відправились на хутір Мриги, що під Києвом щоб на власні очі пересвідчитись, як сьогодні пожежники боряться зі стихією.

«Пожежа уже триває днів сім-вісім, — розповідає нам пан Борис, — спочатку співробітники Нацпарку пробували її потушити власним силами, два дні тому я вже викликав «МЧС» і ось третій день «МЧС» її намагаються погасити, але досить важко, тому що це торф. По суті — це сліди (залишки) від кримінальних рубок, які були поруч».

За словами Бориса, однією з головних причин займання є спалювання т. зв. «порубкових рештків», а простіше кажучи — звичайних гілок, що лишаються після вирубки дерев. Їх на ділянці, що безпосередньо межує з Національним природним парком «Голосіївський» рубають впродовж останніх кількох років. Це, а ще несанкціоноване намивання піску у водоймах довкола — головна причина того, чому місцеві червонокнижні тварини і рослини уже сьогодні опинились під загрозою знищення.

«Малі тварини, які тут гніздилися, які тут мали житла, які не мають можливості далеко переміщатися — черепахи (які) яйця відклали — це все дуже постраждало», — констатує Дробот. Ще донедавна він сам обіймав посаду директора НПП «Голосіївський» і як ніхто інший обізнаний з особливостями існування рідкісних видів тварин у заповіднику. Так, нам вдалося дізнатися, що через сьогоднішнє згарище ще донедавна проходили міграційні коридори тварин – молоді косулі приходили на водопій.

«Проблему співіснування людини і дикої природи можна було вирішити раніше і простішим шляхом, однак, відповідно до чинного законодавства охоронна зона навколо парку створюється за рахунок земель суміжних землевласників і за їх погодженням, що фізично неможливо. Проект охоронних зон розроблений давно, але ніким не погоджений», — продовжує Дробот.

Погоджувати — невигідно. Вартість земель в передмісті Києві сягає кількох тисяч доларів за сотку, а погодити проект охоронних зон означитиме для місцевих очільників власноручну відмову одразу від декілька сот тисяч вічнозелених банкнот. Тому поки проект чекає свого зоряного часу земля навкруг заповідника блискавично роздається.

Формально, мета більш ніж благородна — селяни отримують до 2 га землі для ведення особистого селянського господарства. Однак, вже невдовзі цільове призначення земельної ділянки різко змінюється на «будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» або «для індивідуального садівництва», що дозволяє будувати дачні (котеджні) будиночки, і про благі наміри піднімати вітчизняне сільське господарство на землях першопочатково не придатних для землеробства ніхто вже не згадує. Деякі операції з переоформлення землі відбуваються настільки швидко і нахабно, що в держаних реєстрах відсутня інформація навіть про дату і час внесення змін (?!)

Про справжні наміри і цілі істинних власників земельних наділів нині можна дізнатися зі шпальт рекламних оголошень. «Участки у леса» — гордо промовляє один із банерів котеджного містечка із гордою назвою «Нова Конча-Заспа де люкс». Покупцям тут пропонують придбати як окремі ділянки під будівництво, так і готові будиночки. Ціна питання — $ 6-10 тис. за сотку.

Потенційних інвесторів приваблює і безпосередня близькість до елітного однойменного поселення столичних товстосумів. Хоча, чомусь, автори рекламних оголошень вказують саме на відносну близькість до іншого богемного поселення столиці — Печерська.

Забудовник, яким виступає компанія AVM DEVELOPMENT GROUP і статутний капітал якої сягає просто космічних 1000 грн., обіцяє облаштувати на озері, що неподалік, два білосніжні пляжі для відпочинку. Але поки на місці майбутньої зони відпочинку лише бруд і довжелезні рукави земснарядів.

З допомоги таких машин щодень намиваються тони піску і перекачується до 100 тис. літрів води, попри це, жодної її краплини досі не потрапило на охоплені пожежею ділянки лісу. Вогнеборці, які нині працюють в зоні лиха в особистій розмові запевнили, що якби підприємці дали їм хоч би один земснаряд – пожежу погасили б за добу. Однак, останні навідріз відмовляються йти на діалог. Певно, комусь дуже вигідно те, щоб вогонь поширювався і надалі випалюючи нові ділянки під забудову.

 

Дмитро Перов

Відео Михайла Шевирьова

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *