Кияни прийшли до Зеленського, щоб зупинити будівельне свавілля. Їм заблокували двері
09.07.2019
Представник ГР при ФДМУ домігся розгляду в АП звернення за фактом провалу Трубаровим приватизації
10.07.2019

Аварійна дамба загрожує Києву потопом, але ПЛЕСО обслуговує кампанію депутата Київради

Вже місяць, як в Києві офіційно стартував пляжний сезон. Несамовита спека, що панувала майже увесь червень, лише підсилила жагу киян до купання, адже стовпчики термометру в затінку інколи досягали позначки +30 С і вище. Однак, цьогоріч до звичного переліку небезпек на воді, як то купання на підпитку, переохолодження, судоми, поверхневе забруднення води додалась ще одна, куди небезпечніша – це стрімке підняття рівня води, або простою мовою: паводок.

Здавалося б, який ще паводок влітку, тим паче, що майже місяць не було й краплі води з небес, а ті дощі, що пройшли днями, не були інтенсивними. Але, все ж. Справжня причина більш ніж обґрунтованих побоювань щодо підтоплення столичного узбережжя має далеко не природне походження. Винуватцем людських жертв може стати звичайна дамба, що нині розмежовує гирло Десни та частину її колишньої течії – Десенку.

Дамба, що сполучає острів Муромець із заливними луками Троєщини сьогодні перебуває у вкрай занедбаному стані – більш як стометровий відтинок бетонного берега вкритий величезними вимоїнами, а місцями тут трапляються навіть цілі провалля. Труба водовипуску, що мала б відводити частину води в Десенку, забити сміттям і зараз майже не функціонує. Власне через це з боку русла Десни формується додатковий тиск, що по весні ось уже протягом останніх декількох років невпинно руйнує гідроспоруду, якім, між іншим, уже більше ста років.

Історія будівництва цієї дамби сягає кінця позаминулого сторіччя.  Тоді, у 1884 році, один із рукавів Десни, що впадала в Дніпро значно південніше, ніж нині, було вирішено відгородити 50 метровою земляною загатою, залишивши невеликий коридор для проходження води під час весняної повені. Такі заходи були необхідні, щоби збільшити водність Дніпра вище Києва — забезпечивши можливість проходження великогабаритних суден цим шляхом (раніше човнарям доводилося долати куди довший маршрут, звертаючи північніше сучасного острову Гідропарк праворуч і оминаючи Труханів острів зі сходу).

У 1913 році річковий рукав остаточно відмежували від основної течії Десни. Імперські інженери додатково укріпили загату, перетворивши її таким чином уже фактично на греблю. У такому вигляді споруда і дійшла до наших днів.

За часів СРСР, з огляду на стратегічно важливе розташування об’єкту його стан щорічно інспектувався. Тут була прокладена автомобільна дорога і додатково укріплені береги. Але ситуація змінилася уже на зорі Незалежності — питання стану греблі відійшло навіть не на другий, а на третій або четвертий план. Показовою є ситуація, що сталася зі старшою сестрою греблею — дамбою Київської ГЕС. У 1993 році за недостатності державного фінансування, задля уникнення техногенної катастрофи, на її ремонт були виділені навіть кошти міського бюджету Києва та іноземних кредиторів. Державі і міській владі на довгий час стало байдуже на стан невеличкої греблі на Десні, руйнування якої натомість уже зараз може призвести до повного затоплення декількох столичних мікрорайонів.

Під загрозою підтоплення — мікрорайони київського лівобережжя, що безпосередньо примикають до урізу води — це, насамперед, житлові масиви Райдужний, Лівобережний, Русанівка, Березняки та Позняки. І якщо звичайні житлові будинки ударна хвиля зможе пошкодити лише частково — їх новозбудованим сусідам не позаздриш. Новобудови, що впродовж останніх 10-15 років зводилися у водозахисній зоні Дніпра, безпосередньо поруч з урізом води, приречені бути знищені ударною хвилею потоку.

А удар буде дійсно разючим, адже у разі повного зруйнування дамби в одну мить вивільнить більше 9 000 кубометрів води (100 м — довжина поперечного перерізу х 9 м -сер. глибина х ’10 м/сек — швидкість течії), що зі швидкістю 10-12 м/сек хлине на житлові масиви Києва.

«Активні Громадяни» надіслали журналістський запит контролюючим органам з проханням надати актуальну інформація про поточний стан цієї гідротехнічної споруди. Яким було наше здивування, коли профільна установа Мінпррироди, що відповідає за стан і якість гідроспоруд на території України — Державне агентство водних ресурсів України, повідомило нас, що дана гребля на обліку установи не перебуває, а встановити самого балансоутримувача профільному агентству їм не під силу (?!!).

Водночас, з метою вирішення порушеного у журналістському запиті питання Держводагентством було надано доручення Басейновому управлінню водних ресурсів середнього Дніпра з виїздом на місце здійснити огляд зазначеної дамби та надати пропозиції щодо її стану та ремонту.

Тобто, станом на момент надання відповіді, а це було 2 травня 2019 року, бюджетна установа — Басейнове управлінню водних ресурсів середнього Дніпра, що цілком і повністю фінансується за наші з вами кошти — ні сном ні духом не знає про існування під Києвом аварійної дамби, що загрожує життю людей. Іронічно чи не так?.. Проте, більш іронічним є те, що станом на 27 червня 2019 року, тобто майже через два місяці після нашого звернення, попри надану публічно обіцянку, повідомити громадськість про результати перевірки поточного стану дамби і прийнятті за її результатами рішення, що Басейновому управлінню водних ресурсів середнього Дніпра, що Державне агентство водних ресурсів України не випустили ні пари з вуст.

Намагалися також взяти пояснення у КП «ПЛЕСО», що до очищення від сміття та повалених дерев труби водовипуску, яка ще більше забилася після останнього буревію. Офіціального коментаря ми не отримали. Але неофіційно у робітників комунального підприємства вдалося отримати таку відповідь: «Наразі в нас немає часу на ці роботи. Нас відправляють розчищати майданчики для одного кандидата в депутати, щоб він людям мультики крутив». Як нам відомо, зараз фільми та мультфільми безкоштовно показує на свіжому повітрі на Дніпровській набережній та на Микільській Слобідці  фонд кандидата в депутаті ВР від «Европейської Солідарності» Олеся Маляревича.

Інф. «Активні Громадяни»

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *