Сьогодні Протасів Яр — місце бойових дій проти «дніпровських загарбників»
04.07.2019
Як через МВФ змінити податок на нерухоме майно. Інтерв’ю з керівниками ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки»
05.07.2019

Антрополог Томас Рейтер: «У нас є десь десять років, щоб зупинити використання вугілля, нафти, газу»

У Києві побував всесвітньо відомий антрополог Томас Рейтер (старший віце-президент Міжнародного союзу антропологічних і етнологічних наук, член виконавчої ради Міжнародної ради з соціальних наук), який закликав українців буквально зараз міняти звички на екодружні, а бізнес – переходити на новітні технології, уряд і політиків – на рятівні принципи управління. Ці заяви він зробив на зустрічі з громадськими діячами та журналістами в будинку «Освіторії» у Києві, представляючи Міжнародний екологічний рух «Збережи нашу планету» — POP (Protect Our Planet).

«У нас є десь десять років, щоб зупинити використання вугілля, нафти, газу. Викиди та парникові гази при їх спалюванні над швидко міняють склад атмосфери, нагрівають її. Тануть льодовикові шапки, які відбивають наразі сонячне світло. Це ще погіршує ситуацію. Ті, хто розуміє ситуацію, горять всередині, але суспільство їх не чує, — заявив Томас. — Може здатися, що Україну це не стосується – у вас помірний клімат, достатньо їжі – ви навіть її експортуєте. Але це не так. Всесвітня організація продовольства ФАО очікує сотні мільйонів біженців через зміну клімату».

Вчений вважає, якщо динаміка збережеться, викиди метану призведуть до знищення усього живого, як це було сотні  мільйонів років тому. Ніхто не виживе, хіба що ви – мікроорганізм.

«Важко змінити щоденне життя людей, які звикли користуватися вигодами від спалювання викопних джерел енергії. Політики не виживуть, якщо не будуть піднімати рівень життя виборців, а це наразі базується на спалюванні. Але тоді ми усі загинемо.  Реагувати на зміну клімату стане популярним у виборців тоді, коли вже буде пізно. Наука не каже які політичні рішення ухвалювати, наука лише дає системну картину, а рішення мають ухвалювати політики, — відмітив Рейтер. — З бізнесом можна вже говорити. Бо бізнес не виживе, якщо не буде враховувати змін клімату. Хоча є різний бізнес. Ринок дружніх до довкілля послуг складає лише 10-12%. Це мало. Інвестори бачать, що треба стимулювати зростання цього сектору. Провідні банки вже відмовляють у фінансуванні морально застарілим бізнес-проектам. Це обговорювалося на нещодавній інвестиційній зустрічі у Баку (Азербайджан  — Авт.). Хоча у цей же день, у сусідній залі, через коридор буквально, країни ОПЕК – організації країн, які добувають нафту – домовлялися про інвестування мільярдів доларів у цей бізнес. Треба змінювати глобальну систему фінансів, щоб вона відповідала кліматичним викликам. Треба запроваджувати оцінювання компаній: чи вони зменшують викиди парникових газів, чи відповідають вимогам часу. Якщо не змінити ситуацію, якщо усі разом і кожен окремо не відреагуємо – будуть війни з розрухаю. Ми боремося один з одним, а маємо разом боротися зі спільними проблемами».

Томас Рейтер навів два прикладі різних поведінок в цьому питанні. У Індонезії – сумний. «В одній місцевості люди традиційно жили з городів, вирощували до 100 різних культур. Жили скромно, але мали стабільний дохід і їжу. Зараз ця територія зациклена на  вирощуванні тільки цитрусових.  Трави і лісів немає. Ерозія ґрунту, забруднення річок. Фермери купують їжу у супермаркетах. 50% старших людей хворіють на діабет, якого тут взагалі раніше не знали. Так, зросли заробітки, але ж якість життя впала. І вони повністю залежать від цін на цитрусові. Ціни впали – у них катастрофа, — розповідає вчений. — Інший приклад – острів Ява. Тут 1,5 млн фермерів створили рух за відновлення екосистеми. Повернулися до органічного землеробства. Тепер не залежать від імпортної хімії. Наполовину зменшили витрати на виробництво, при тому продуктивність збільшилася. І вони відновили горизонтальні зв’язки у суспільстві, зокрема, продають продукти в своїй громаді (і в ширшому колі) без посередників.  Це здешевлює продукти для споживача, дає можливість купувати органічну продукцію не тільки заможним або іноземних споживачам, а й людям з невеликим доходом».

На зустрічі був присутній голова ради директорів групи компаній «Ефективні інвестиції», український інвестор Ігор Ліскі. Він акцентував увагу присутніх на тому, що бізнес має бути екологічним.

На питання «Активних Громадян», чи не ефективніше усе ж заохочувати бізнес до екологічності через закони, постанови Кабміну тощо, пан Ліскі відповів, що регулювання важливе, але усе ж спочатку бізнес має створити модель, можливості… У якості прикладу він навів упаковку для яєць. «Вісім років тому 95% упаковки для яєць була з пластику. Коли ми вирішили перейти на картон, то ніхто у це не вірив. Зараз понад половина упаковки для яєць виготовляється з картону. Так, поки що ця упаковка трішечки дорожча, але ми створили альтернативу пластику, — розказав пан Ліскі. — Наша компанія ухвалила рішення, вкладати тільки у екологічні проекти. Ми, наприклад, освоюємо виробництво інноваційного конструктора з картону. Конструктор – чудова іграшка, розвиваюча. Але скільки мільйонів тонн картону йде на звалища і потрапляє у довкілля після того, як дитина виросла і перестала ним гратися? Сподіваюсь, що молодь буде в авангарді вирішення проблем, які спричиняє зміна клімату. Зокрема, розділенню сміття треба починати вчити зі шкіл».

На моє уточнююче запитання «А може усе ж треба починати із закону про розширену відповідальність виробника?» пан Ігор відповів, що закон важливий, але й виховання теж потрібне.

Молодіжний табір «Дніпро» (смт. Козин) з мастер-класами від екологів  

Саме про виховання та про роз’яснення молоді суті Цілей сталого розвитку, затверджених ООН, далі говорили учасники руху «Збережи нашу планету» Марта Руда та Віра Порєва. Вони розповіли, що завдяки руху понад 200 дітей із дитячого оздоровчого табору «Дніпро» (смт Козин) взяли участь у тижневому екофестивалі. Діти відвідували різноманітні майстер-класи екологічного спрямування: фотографували, проводили експерименти з водою та малювали. На території табору працювали екологічні активісти, громадські діячі, науковці, фотографи та дизайнери. Організатори відкрили інформаційно-освітню зону про національні парки України та знайомили учасників із природно-заповідними територіями. Дітям роз’яснювали принципи сталого розвитку, знайомили з правилами сортування сміття, здачі макулатури та основами повторного використання. Завершився Перший фестиваль квестом по цікавим екологічним темам: правилам збереження води, сортуванням сміття, збором паперового конструктора PAGL (це про нього говорив Ліскі) та спортивними змаганнями.

Інформаційна довідка:
Рух «Збережи нашу планету» (The Protect Our Planet (POP) Movement) — це ініціатива, створена для обміну інформацією та знаннями з активною молоддю заради досягнення Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), прийнятих ООН. Сталий розвиток має на меті зробити світ кращим для людства, задовольняючи потреби сьогодення без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Наразі розбіжність у знаннях та обізнаності спричинює й інерцію щодо впровадження рішень по зміні клімату на місцевому, національному та глобальному рівнях. Та враховуючи той факт, що молодь у віці від 10 до 24 років становить майже 25% населення світу, створення глобального молодіжного руху має надзвичайно велике значення. Рух «Збережи нашу планету» мобілізує молодь у всьому світі, щоб прийняти колективні дії, необхідні для зменшення наслідків зміни клімату та досягнення Цілей Сталого Розвитку.

Олег Листопад

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *